Спи спокійно, Мурзику!

20.04.2010
Спи спокійно, Мурзику!

Цвинтар домашніх тварин доведеться перенести. (Фото автора.)

Через відсутність санкціонованого кладовища для тварин кіровоградці ховають своїх померлих улюбленців на Фортечних валах — пам’ятці історичного, культурного та фортифікаційного значення. Колись саме з будівництва фортеці святої Єлисавети почалася історія сучасного Кіровограда. Сьогодні на залишках споруди — Фортечних валах — знаходиться меморіал Слави, присвячений воїнам Другої світової, а кілька років тому тут установлено й пам’ятний хрест жертвам Голодомору.

За кількадесят метрів від меморіалу більш як шість років тому з’явилося ще одне поховання — померлих домашніх тварин. За цей час на Валах виріс справжній цвинтар. Хоча кладовище й для тварин, однак тут — усе як у людей: могильні плити зі зворушливими написами, парканчики й навіть хрести. Більшість могилок — доглянуті та дбайливо огороджені.

Пані Ніна мешкає поруч із кладовищем, тому розростання цвинтаря бачила на власні очі. «Там була галявина, де відпочивали люди, — згадує вона. — А потім там спершу поховали ховрашка. Я його не бачила, але на могилці так було написано. А далі вже почали ховати інших тварин». Проти такого сусідства пані Ніна не заперечує: каже, хай краще там ховають, ніж кидають тварин посеред дороги.

Іншої думки міська влада: стихійний цвинтар планують ліквідувати вже до кінця квітня. Перепоховати своїх улюбленців можна буде на офіційному кладовищі. Уже й місце для нього виділили — на виїзді з Кіровограда. Процесом перепоховання тварин курирує кіровоградська спеціалізована інспекція. Її начальник Віктор Іванов пояснює: стихійний цвинтар проіснував так довго лише тому, що поховання знаходиться на території, яка до меморіального комплексу пам’яті воїнів Другої світової не належить. «Якби тварин ховали ближче до меморіалу, то був би великий суспільний резонанс. Проти цього повстали б усі ветерани», — каже головний спецінспектор.

Кіровоградські захисники тварин переконані: на Фортечних валах подібному цвинтарю — не місце. «До нас телефонують багато людей, питають, де можна поховати тварину, — каже голова громадської організації захисту тварин «Бім» Олена Ерет. — Я сама, попри всю любов до братів менших, ховаю померлих годованців за містом». Однак захисники тварин побоюються, чи не становитиме розкопування могил загрози для людей, адже невідомо, від якої хвороби померла та чи інша тварина.

Віктор Іванов запевняє: у процесі ліквідації стихійного цвинтаря будуть дотримані всі санітарні норми. «Ми будемо шукати всіх господарів померлих тварин. Якщо виявиться, що собака чи кіт померли від якоїсь інфекційної хвороби, то такі могили розкопувати не будемо — просто демонтуємо пам’ятники», — каже пан Іванов.

Хоча поки що жоден господар не виявив бажання перенести могилу свого улюбленця, у спецінспекції переконані: більшість тварин обов’язково перепоховають. Адже якщо власник настільки любив свого собаку чи кота, що не пошкодував ні грошей, ні зусиль на облаштування справжньої могили, то й час на перепоховання обов’язково знайде.

Маргарита ДИМИТРОВА