Бій за чисте небо

20.04.2010
Бій за чисте небо

Учора капосний вулкан Ейяф’ятлайєкютль димів уже менше.

«Щойно пережили «мільйони смертей від свинячого грипу», як придумали нову аферу», — в один голос обурюються мільйони пасажирів і керівники найбільших авіакомпаній світу. І перші, й другі за останні кілька днів устигли не лише зненавидіти, а й зазубрити, як скоромовку, «язиколамабельний» топонім Ейяф’ятлайєкютль. До речі, журналісти для спрощення почали називати головного «ньюзмейкера» тижня Ейяфйоллем — це, мовляв, скорочена назва ісландського вулкана, який залишив Європу без авіасполучення, а людей — без відпусток чи домашнього затишку. Починаючи з вечора п’ятниці, аеропорти Старого Світу закривалися одне за одним, доки у європейському небі не залишилися тільки одна–дві «стежки» — у проміжку між Аппенінським та Піренейським півостровами. На решту повітряних коридорів повісили замок: там нібито лютував смертельно небезпечний для авіаційних двигунів вулканічний пил, який вітер–зловмисник, замість зносити від вулкана кудись у море в бік Гренландії, спрямував у бік Європейського континенту. Та чи й справді той пил такий небезпечний? Після скасування майже 40 тисяч авіарейсів, що завдало їм збитків на сотні мільйонів доларів, найбільші авіаперевізники планети почали в цьому серйозно сумніватися. І вирішили прорвати пилову завісу Євроконтролю (Організації з безпеки повітряної навігації, яка дозволяє або забороняє польоти з огляду на погодні або інші умови), довівши, що жодної небезпеки насправді немає або вона принаймні значно перебільшена.

 

Результати тестування: небезпеки немає

Є такий сайт — flightradar24.com, який у режимі реального часу показує всі літаки, що перебувають на даний момент у повітряному просторі над тими країнами, де встановлено радари (а це переважна частина світу, за винятком, скажімо, якогось Сомалі та держав СНД). Уже вранці суботи картинка на цій інтернет–сторінці демонструвала невтішну ситуацію: над північчю, заходом і сходом Європи небо було тихим, як у доавіаційні часи. Коли по обіді над одним із голландських аеропортів з’явилося зображення жовтого літачка, згорьовані пасажири з різних куточків континенту, які в очікуванні запланованого вильоту або відкладеного рейсу не відходили від комп’ютерів, затамували подих. Що за сміливець наважився здійняти лайнер у небо всупереч тотальній забороні й чим завершиться його політ — катастрофою чи відкриттям повітряного простору для всіх?

«Сміливцем» виявилася голландська авіакомпанія KLM — після довгих суперечок з Євроконтролем їй удалося отримати дозвіл на тестовий політ. На борту того «Боїнга–737» перебував і президент KLM Петер Хартман, який прагнув довести, що небезпеки немає. І довів — літак успішно пролетів через хмару пилу до висоти 13 кілометрів і приземлився з неушкодженими, як довела перевірка, двигунами.

Упевненість Хартмана в штучному роздуванні «вулканічної» проблеми поділяли його колеги з «Люфтганзи» та «Австріан ейрлайнз». А голова правління компанії «Ейр Берлін» Йоахім Гунольд в інтерв’ю газеті «Більд» узагалі заявив, що повітряний простір закрили тільки на основі комп’ютерної симуляції, проведеної в одному з лондонських центрів. Реальність же свідчить про те, що «осідання вулканічного пилу, яке призводить до зношення і, у певних випадках, повної зупинки двигунів» насправді ні до чого такого не призводить. І взагалі немає його, того осідання. Аби це довести, ризикнула і «Люфтганза» — в неділю «порожняком» прогнала з Мюнхена у Франкфурт на висоті 8 тисяч метрів десять великих літаків. Результат — жодних ушкоджень і проблем.

А за експериментом легендарного гонщика «Формули–1» Нікі Лауди, який одним із перших заявив про те, що небезпеки немає, і на підтвердження цього сам сів за штурвал літака, щоб пролетіти за маршрутом Відень–Зальцбург–Відень, уважно стежила вся Австрія. 61–річний Нікі, який тепер володіє власною авіакомпанією «Флайнікі», у країні — справжній герой: колись він обгорів в автокатастрофі, впав у кому, але не помер, як прогнозували лікарі з огляду на тяжкі травми, а ще й за кілька тижнів повернувся на трасу «Формули–1». У ту мить, коли Лауда горів у своєму боліді, у Відні над Дунаєм завалився міст, що співвітчизники гонщика сприйняли як особливий знак.

З Москви до Берліна — на таксі

«Нікі, давай, не підведи!» — закликали австрійці, німці, угорці, українці, росіяни та всі, хто застряг в австрійських аеропортах або навпаки, не міг туди потрапити. І Нікі не підвів — учора вранці Австрія відкрила повітряний простір значною мірою завдяки і його зусиллям. Рішення про часткове або повне відкриття свого неба ухвалили також Німеччина, Франція, Іспанія, Італія, Норвегія, Литва і Словенія.

Та більшість аеропортів Європи, попри наведені вище докази, вчора все ж залишалися закритими. Забезпечуючи мільйонні прибутки залізницям і… таксистам. Авіакомпанії намагалися забезпечити пасажирів–невдах готелями й таким–сяким харчуванням, а місцеві прикордонники швидко й навіть безкоштовно продовжували візи всім, хто цього потребував, опинившись за межами держави. Але довго сидіти «на валізах» на чужині люди не хотіли чи не мали можливості, тому з аеропортів кинулися на залізничні й автобусні вокзали. Незважаючи на додаткові вагони й автобусні рейси, організовані задоволеними перевізниками, на всіх місць не вистачало. Тому активізувалися таксисти.

З’ясувалося, що з Відня до Кіпра можна доїхати за 2500 євро. Ощасливлені багаторазовою шенгенською візою водії на Білоруському вокзалі в Москві пропонували іноземцям за тисячу доларів довезти до Латвії. До Берліна — удвічі дорожче. Найблагородніше в цій ситуації повелися голландці: незалежно від того, в який кінець континенту їхати, тамтешні таксисти залишили тариф незмінним — 60 євроцентів за кілометр.

Спокій нам тільки снитиметься?

Ще в суботу прогнози вулканологів і синоптиків були невтішними. Перші наголошували на тому, що активність Ейяфйолля тільки зростає і, не виключено, до кінця тижня вулкан викидатиме ще більше попелу. Другі свідчили: напрямок вітру залишатиметься незмінним і хмара з Європи не зсунеться ще довго. Та вчора надійшли й радісні новини: вулкан трохи заспокоївся, а неподалік, імовірно, ось–ось зародиться невеликий ураган, який розвіє пил і очистить небо. Утім радіти рано. По–перше, виверження Ейяф’ятлайєкютля з різною інтенсивністю може тривати ще кілька років. По–друге, неподалік розташовані ще потужніші вулкани, і хтозна, що чекає на авіацію, якщо прокинуться й вони. Як свідчать фахівці, вогнедишні гори Ісландії вступили в активну фазу, тож у найближчі кілька десятків років порушуватимуть спокій Європи ще не раз.

* * *

Учора міністри транспорту країн Євросоюзу зібралися на екстрену нараду в режимі відеоконференції, щоб вирішити, як довго ще триватиме повітряний параліч континенту. На той час, коли верстався цей номер «УМ», про результати цього засідання було ще невідомо. Тим часом великі авіакомпанії вкотре закликали «Євроконтроль» скасувати заборону на польоти.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>