Від розкопок — лише десятина

17.04.2010
Від розкопок — лише десятина

«Захисний» каркас виглядає так, ніби тут пройшов ураган. (Фото автора.)

На місці розкопок Десятинної церкви руїн стало вдвічі більше. Тепер тут можна побачити ще й залишки металопластикового каркасу, який мав би захищати фундамент церкви від примх погоди в зимовий час. На початку весни вся конструкція обвалилася й нині купою балок лежить на землі, а тим часом вода потроху нищить рештки першої кам’яної церкви на Русі.

Як розказав «УМ» керівник архітектурно–археологічної експедиції Гліб Івакін, якщо найближчим часом фундамент не накрити, ушкодження можуть бути невідворотними. «Ми зараз потроху намагаємося присипати розкопки землею, але до глибоких ям усе одно стікатиме вода», — каже пан Івакін. Археологів турбує те, що в землі залишаються унікальні речі. За минулі роки на розкопках знайшли 10 тисяч цінностей, зокрема стародавні написи на стінах, прикраси, кераміку та фрагменти фресок.

Як завжди, справу загальмувало банальне безгрошів’я. «Наразі нема бюджету — ані міського, ані державного, і кошти ніхто виділяти не хоче. Минулий уряд узагалі не поспішав давати гроші на розкопки. Що скаже цей, треба ще подивитися», — розмірковує Гліб Івакін. У Головному управлінні охорони культурної спадщини припускають що зараз конче треба 3 мільйони гривень на те, щоб відновити накриття. Водночас тут зазначають, що Десятинна церква — пам’ятка державного значення, а отже відповідають за неї урядові організації.

Свого часу висувалася навіть ідея відновити Десятинну церкву, для чого передбачалося виділити з бюджету близько 90 мільйонів гривень (цей замисел, до речі, багато критикували, позаяк даних про те, якою була церква 986 року, коли була збудована, не залишилося). Нині ж немає коштів навіть на збереження того, що лишилося.

Фактично Десятинна церква перестала існувати ще 1240 року, коли орди хана Батия захопили Київ. У 30–х роках XVII століття з ініціативи Петра Могили почалися розкопки храму. Тут були знайдені рештки князя Володимира і його дружини. Згодом 1842 року на цьому місці освятили нову Десятинну Успіння Богородиці Миколаївську церкву, що була побудована у візантійсько–московському стилі, що не мав нічого спільного з первісною будовою. Ця церква загинула вже від інших орд, 1928 року її було знищено радянською владою. Востаннє археологи були тут наприкінці тридцятих років під керівництвом Михайла Каргера. Вони провели фундаментальне вивчення залишків усіх частин Десятинної церкви. Під час розкопок було віднайдено фрагменти мозаїкової підлоги, фрескових і мозаїчних прикрас храму, кам’яні гробниці, залишкі фундаментів. Поруч із Десятинною церквою знайшлися руїни князівських палаців й помешкань бояр, а також ремісничі майстерні й численні поховання IX—X столітть.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>