Конституційний Суд встановив, що Президент України має право зберігати імунітет перед карними органами. Відповідне рішення КС ухвалив за поданням Верховної Ради, яка в жовтні минулого року надіслала на експертизу проект внесення змін до Конституції щодо гарантій недоторканності для окремих посадових осіб. Авторство проекту, який передбачав обмеження недоторканності, належало Партія регіонів. Цікаво, чи «регіонали» підтримали б цей проект тепер, маючи главою держави Віктора Януковича?

Учора уряд Миколи Азарова скасував рішення попереднього складу Кабміну Юлії Тимошенко від 16 вересня 2009 року щодо прийняття постанови про Державний історико–культурний заповідник «Межигір’я». Нагадаємо, що йдеться про резиденцію Віктора Януковича під Києвом, в якій він оселився ще кілька років тому. Свого часу урочище Межигір’я, що розташоване в межах Вишгородського району, було урядовою резиденцією. Тож попередній уряд намагався повернути Межигір’я у державну власність і навіть доручив Мін’юсту позиватися до Януковича з приводу «прихватизації» майже півтори сотні гектарів землі, цікавої для археологів. Адже в козацькі часи тут діяв відомий Межигірський монастир, в якому доживали віку запорожці–січовики.

Позавчорашній вечірній указ Віктора Януковича про призначення новим «губернатором» Тернопільщини нардепа–«регіонала» Ярослава Сухого для області сюрпризом не став — місцеві аналітики із самого початку пророкували його кандидатуру як одну з найімовірніших. Відомий дотепами «на межі фолу» в стінах парламенту, Сухий є не тільки уродженцем Тернопільської області, а й пропрацював тут багато років на відповідальних керівних посадах. Народився він у селі Оришківці Гусятинського району, після школи працював слюсарем авторемонтного заводу у Чорткові, закінчив істфак Львівського університету, а після армії зробив непогану комсомольсько–партійну кар’єру, дослужившись до посади першого секретаря Тернопільського міськкому Компартії України (КПРС). Через загальновідомі події Сухий змушений був різко змінити і роботу, і місце проживання, тож у 1991—1995 роках працював директором пансіонату «Горизонт» в Алушті, а в 1995—2000–му — заступником гендиректора Запорізького ВАТ «Мотор–Січ». Народний депутат України чотирьох скликань поспіль, доктор філософії Сухий був членом фракцій СДПУ (о), «Трудової України», Народно–демократичної партії, зрештою, осів у Партії регіонів.