Конверсія «червоної кнопки»

07.04.2010

Сполучені Штати змінюють стратегію використання ядерної зброї. Учора — за тиждень до початку роботи у Вашингтоні міжнародного саміту з ядерної безпеки — президент Барак Обама оприлюднив нову ядерну стратегію США. Це вперше з 2002 року в цей документ буде внесено зміни. «Ядерна безпека є одним із питань, на яких президент Обама найбільше зосереджується в закордонній політиці», — пояснив речник Білого дому Роберт Гіббс.

Новий елемент ядерної стратегії США полягає в тому, що оборонна політика передбачатиме «значне скорочення» ядерних арсеналів цієї країни. «Наш перегляд становища щодо ядерного озброєння вийде за рамки застарілого мислення часів «холодної війни» і передбачатиме зменшення кількості та ролі ядерної зброї у нашій національній безпеці», — наголосив Обама.

Господар Білого дому заявив про різке скорочення переліку умов, за яких Сполучені Штати можуть вдатися до застосування ядерної зброї. Зокрема, Вашингтон бере на себе зобов’язання не застосовувати ядерну зброю проти неядерних держав навіть у тих випадках, коли вони здійснять біологічний, хімічний чи кібернетичний напад на США. Експерти вважають, що такими поступками адміністрація Обами намагається переконати Москву піти далі в питанні скорочення наступальних озброєнь.

Кілька наступних тижнів будуть плідними на події, дуже важливі для питання ядерної безпеки в усьому світі. Завтра президенти США і Росії Барак Обама та Дмитро Медведєв мають підписати в Празі нову угоду про обмеження арсеналів стратегічної ядерної зброї. Цей договір прийде на зміну попередній угоді «Старт», термін дії якої сплив ще 1 грудня минулого року. Перед підписанням у Гельсінській залі Празького замку на Градчанах відбудуться двосторонні переговори двох президентів за участю американських та російських парламентаріїв найвищого рангу. Після спільної прес–конференції двох президентів Барак Обама проведе зустріч із президентами та прем’єр–міністрами 11 країн Центральної і Східної Європи, на якій пояснить їм зміст нової угоди «Старт–2».

12–13 квітня у Вашингтоні відбудеться саміт з ядерної безпеки за участю глав понад 40 країн світу. А 4 травня світові лідери зустрінуться у Нью–Йорку на конференції з питань дотримання умов Угоди про непоширення ядерної зброї. Такі зустрічі відбуваються кожні п’ять років. Згадана угода набрала чинності 1970 року, і на цей час її ратифікували більшість країн світу, за винятком Північної Кореї, Пакистану, Ізраїлю та Індії. Впродовж 40 років дії договору ці чотири країни всупереч його положенням набули власні арсенали ядерної зброї. На цей час Ізраїль має понад 80 ядерних боєголовок, Пакистан та Індія — по 60, Північна Корея — до 10.

Водночас ядерний арсенал США нараховує приблизно 2200 боєголовок, а Росії — 2800. Празьким договором заплановане зменшення ядерних арсеналів США та Росії до 1550 одиниць. Інші три «офіційні» ядерні держави вже зараз мають у своєму розпорядженні значно меншу кількість ядерних боєголовок: Франція — 300, Китай — 180, Велика Британія — 160.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>