Арсенал простої людини

«Захищайтеся!» — вигукнув герой кінострічки, вихопив шпагу, почекав, поки його суперник зробить те саме — стане в позицію, і тільки після цього героїчно кинувся в атаку. Ситуація типова для старого фільму, але, на жаль, зовсім нереальна в сучасних умовах. У кожного з нас бувають свої проблеми: затримка на роботі, повернення з пізньої зустрічі, просто бажання подихати свіжим повітрям у темну пору доби. Отже, що робити, як захищати себе чесним громадянам сьогодні, коли ніхто не попереджає про удар викликом? Як, зрештою, відповісти на запитання про мобільний телефон чи на пряме прохання вивернути кишені? Спробуємо дати відповіді хоча б на частину цих запитань.

Право «дати здачі»

Такі «вольності» для самооборони, як, наприклад, у США, де право на носіння зброї передбачено для кожного, в Україні не дозволені. Проте наше законодавство дозволяє сподіватися не лише на доблесних правоохоронців, а й на власні сили. «Кожен має право захищати своє життя і здоров’я та інших людей від протиправних посягань», йдеться в Конституції. «Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися по допомогу до інших осіб чи органів влади», — повторює за нею Кримінальний кодекс. Особа може захищати як свої, так і чужі життя, здоров’я, честь, гідність, майно від протиправних посягань. Отже, «притягнути» в порядку кримінального судочинства особу, що захищалася, не можуть.

А як же щодо моральної шкоди та матеріальних збитків? Відповідь дає Цивільний кодекс: «Особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань». У цьому ж документі сказано, що шкода, завдана особою при самозахисті, у тому числі у стані необхідної оборони, не відшкодовується. Особа, яка захищається чи захищає потенційного потерпілого від злочину, не буде відповідати навіть за вбивство нападника у таких випадках: якщо нападає група осіб чи озброєна особа; якщо напад здійснюється з проникненням у житло чи інше приміщення, де перебуває той, на чиє життя, здоров’я, майно посягають.

Однак варто пам’ятати про поняття «перевищення меж необхідної оборони», коли нападникові, навмисно завдають тяжкої шкоди, що не відповідає обстановці захисту чи небезпечності посягання. У такому випадку той, хто захищався, понесе як кримінальну, так і майнову відповідальність. Усе залежить від наміру особи.

Якщо навіть реального посягання не було, але ви не могли цього знати (напад грабіжника з іграшковою зброєю), кримінальної відповідальності за оборону потерпілий від такого нападу не нестиме, бо КК містить навіть таке поняття, як «уявна оборона». Та це лише в тому випадку, коли оцінити небезпечність посягання дійсно немає можливості. Таким чином, усе вирішує намір людини, котра захищається, а істину встановлює слідство.

Про «пневмати» і «резинки»

Чим же нас може озброїти сучасний український ринок? Найбільш дієва — бойова зброя, але вона доступна лише «за родом служби», а з мисливською рушницею розгулювати містом не будеш.

Існує помилкова думка про можливість застосування для самооборони пневматичної зброї. Однак уся «пневматика» призначена не для самооборони, а для спортивно–розважальної стрільби. Носіння приведеного в бойову готовність пневматичного пістолета карає закон. До того ж вони досить «ніжні» в користуванні, легко виходять із ладу. Пневматична зброя може лише розлютити нападника.

Револьвери під патрон Флобера, як і пневматична зброя, доступні громадянам, що досягли 16 років і не потребують додаткових дозволів. Це сигнальні пістолети типу стартових, вони можуть зберігати боєздатність патрона при тривалому носінні. Але їх куля не має зупиняючої дії — розлючений нападник може не відчути поранення і продовжити агресію. А проникаюча дія, здатність кулі пробивати живу тканину смертельно небезпечна при влученні у життєво важливі органи. Для самооборони така зброя теж не придатна.

Друге місце за ефективністю після бойових займають пістолети з гумо–пластиковими кулями. Удар гумовою кулею становить більше 200 кілограмів на квадратний сантиметр площі тіла. Прицільності від такої зброї ніхто не вимагає, оскільки це засіб самооборони на близькій дистанції, тобто до 10 м. Пістолетні травматичні патрони мають вищу потужність, ніж револьверні. Це пов’язано з тим, що в пістолеті порохові гази повинні перемогти опір зворотної пружини та відвести затвор назад для перезарядки. Проте на ринку травматичної зброї в Україні низку револьверів калібру 9 мм конструктивно виготовляють для стрільби пістолетними патронами. Якщо до цього додати механізм, який застосовують у револьверах «наган» та їхніх травматичних родичах, отримаємо швидкість вильоту кулі близько 350 м/сек. Для порівняння: з бойового пістолета Макарова куля вилітає зі швидкістю 315 м/сек. До переваг револьверів відноситься і надійність. Навіть при осічці, відмові патрона чи іншій відмові у більшості випадків достатньо просто натиснути ще раз на спусковий гачок.

Сам по собі заряджений револьвер одразу є в бойовій готовності, а пістолети заборонено носити при собі з патроном у патроннику. За таких умов, аби привести пістолет у стан бойової готовності, треба від 0,75 до 4 секунд, залежно від тренованості стрільця. Переваги пістолетів у тому, що їх зручно ховати, вони скорострільні, дозволяють швидко перезарядитися, мають більшу ємність магазина, до 15 набоїв у вітчизняних моделях проти 5—7 набоїв великокаліберних револьверів.

На сьогодні револьвери практично витіснені з ринку засобів для самооборони. Проте їм і досі віддають перевагу чимало чоловіків. Жінкам більше до вподоби пістолети.

Коло осіб, які могли придбати травматичну зброю кілька разів, то розширювалося, то звужувалося. Зараз така можливість є практично в кожного громадянина, який досяг відповідного віку, пройшов медичну комісію, курс навчання та отримав дозвіл у встановленому законом порядку.

«Гази!»

Кожен громадянин України після 25 років має право отримати дозвіл на носіння газового пістолета. Характеристики цієї зброї не дуже обнадійливі: відомі випадки, коли особу забивали до смерті бейсбольними битками, незважаючи на активну стрільбу з газового пістолета. Також при влучанні частин оболонки газового патрона з близької відстані можна серйозно обпекти власне обличчя, травмувати очі аж до повної сліпоти.

Щоб бути ефективним, газовий пістолет має бути надзвичайно якісним, а людина — мати витримку, самовладання, навички прицільної стрільби.

Патрони з нервово–паралітичним газом заборонені для використання цивільним населенням. Навіть досвідчені стрільці в обстановці захисту не завжди можуть влучити у голову нападникові. Зовні газова зброя відрізняється від бойової, а тому її застосування з метою самооборони не доцільне.

Значно ефективніший, бо простіший, газовий балончик. Користуючись ним, треба враховувати напрям вітру та вид балона. Якщо більшість старих модифікацій випускають хмару газу, то сучасніші зразки видають струмінь. Хмара краща для захисту від групи нападників та для людей, які погано володіють собою в екстремальній ситуації, але такі балончики не можна застосовувати у приміщенні. Ті самі балончики, що видають спрямований струмінь, більш безпечні для оточуючих і людини, яка обороняється, можуть застосовуватися в приміщенні, але при роботі з ними необхідно зберегти самовладання настільки, щоб прицілитися нападникові в обличчя. Ефективність як газових балончиків, так і пістолетів залежить від газу, який застосовують. Чимало видів газу можуть не подіяти на п’яну людину.

При користуванні газовим пістолетом, на відміну від балончика, існує ще й ризик механічної поломки, внаслідок чого спроба застосування тільки розлютить нападника.

Газова зброя вимагає досить серйозної уваги до себе та ретельного догляду. Газовий балончик не вимагає дозволів, на його придбання немає вікових обмежень. Це ідеальне знаряддя самозахисту для школяра. Однак у вільному продажу для населення — лише балончики та пістолети з газом сльозогінної дії. Нервово–паралітичний газ небезпечний для життя і може використовуватися винятково правоохоронними органами.

Ніж поза законом

Чимало дискусій точиться навколо самооборони з використанням холодну зброю. Ніж не належить до дозволених засобів самооборони і ніколи не був таким. Його можна застосовувати в побуті, для полювання, спеціальними силовими структурами як холодну зброю, але не цивільними для самооборони. На практиці ніж може стати хорошим і надійним засобом самозахисту лише у вмілих, добре тренованих руках, а за наявності таких він і не потрібен.

Крім того, практика показує: в обстановці раптового нападу часто немає можливості вихопити зброю. У таких випадках головне — прийняти правильне рішення, різко збільшити дистанцію або ж застосувати прийоми рукопашного бою, якщо ви ними володієте. При використанні будь–яких засобів чи підручних предметів у жодному разі не варто робити спробу залякати агресора. Якщо ситуація дійсно вимагає від вас дії — діставайте зброю несподівано, лише для того, щоб її застосувати. Пам’ятайте, що газовий, пневматичний або стартовий пістолет може лише спровокувати противника на, скажімо, постріл із бойової зброї (саме так, за однією з версій, загинув російський співак Ігор Тальков).

Володимир ПАТОЛА

ВИСНОВОК

Якщо ви нетренована людина середніх фізичних можливостей, яка не вміє стріляти і може піддатись паніці, — найдешевшим та практичним засобом самооборони для вас буде газовий балончик.

ПОРАДИ

Для того, щоб травматичний пістолет вас не підвів, рекомендують регулярно стріляти зі своєї зброї, закуповувати максимальну кількість патронів з однієї партії, не тримати гумові кулі в обоймі без використання більш ніж півроку (за цей час суттєво погіршуються властивості патрона з гумовим зарядом). Зброя, зокрема травматична, завжди повинна бути почищеною, змащеною.

Щоб загнати патрон у патронник, необхідно відтягти затвор назад та відпустити його.