Микола Лаврик: Ми запропонували підприємствам діяти за принципом «Купуй власне!»

26.03.2010
Микола Лаврик: Ми запропонували підприємствам діяти за принципом «Купуй власне!»

Микола Лаврик. (Фото прес–служби Сумської ОДА.)

Сумська область ніколи не належала до надто заможних регіонів. Економічна криза додала ще й додаткового головного болю: більшість підприємств працює на експорт, а збут останнім часом суттєво скоротився. Втім Сумщина здивувала сусідів тим, що у всеукраїнському рейтингу посіла чільне місце в провідній половині областей, а сума залишку коштів на рахунку становить близько 142 мільйонів гривень. Коли нарешті в державі буде прийнято бюджет, ці гроші можна буде сміливо використати не на «проїдання», а на розвиток регіону. Микола Лаврик вважає, що головним чином — це результат «патріотичної» програми, завдяки якій в області вдалося накопичити сотні мільйонів гривень.

 

Криза одна, шляхів протидії — багато

— Миколо Івановичу, чи спрацювали розроблені вашою командою антикризові заходи?

— У 2009 році економіка області, як і економіка України в цілому, під впливом світової фінансово–економічної кризи зазнала певних втрат. Тому Сумська облдержадміністрація зробила все можливе, аби не допустити дестабілізації ситуації в області. Нам вдалося уповільнити економічний спад та досягти певного покращення в основних сферах соціально–економічного сектору, у першу чергу завдяки введенню жорсткого контролю за витрачанням бюджетних коштів та сприянню місцевому товаровиробнику. За 2009 рік наша робота отримала непогану оцінку від уряду: ми посіли 11–те місце у всеукраїнському рейтингу.

— Минулий рік був досить складний у першу чергу для промисловців. Які пріоритети ви б назвали в промисловості області?

— Ми зробили ставку на підтримку місцевого виробника та розширення внутрішньо–регіонального ринку споживання промислової продукції, виробленої на Сумщині. Підприємства області залучені до участі в тендерних закупівлях товарів, робіт, послуг за бюджетні кошти. «Купуй власне!» — хіба погана ідея? Я розумію, що ми не змінимо нашого законодавства, але ми повинні відчувати внутрішній патріотизм. Для цього й забезпечили нормальний, рівний доступ місцевого товаровиробника до тендерних процедур. Результат — бюджетні установи уклали понад 1600 договорів на закупівлю продовольчих товарів місцевого виробництва за державні кошти на загальну суму більше 200 млн. гривень. Зверніть увагу: ці кошти залишилися в області, тому ми і маємо сьогодні немалі вільні залишки у місцевому бюджеті.

Область фактично працює на експорт

— Що було причиною погіршення динаміки промислового виробництва?

— Насамперед зовнішні фактори. Майже половина виробленої на Сумщині продукції експортується. Експортоорієнтована структура промислового виробництва через погіршення кон’юнктури на зовнішніх ринках у кризових умовах негативно вплинула на своєчасність і обсяги виконання діючих та укладення нових зовнішньоекономічних контрактів. Як наслідок — втрата виробниками ринків збуту, накопичення готової продукції на складах, дефіцит оборотних коштів та обмежена можливість їх поповнення через кризу банківської системи. Але незважаючи на ці негаразди, нам вдалося протягом року поступово стабілізувати ситуацію в промисловості: у ІІ кварталі виробництво зросло на 0,8% проти попереднього кварталу, у ІІІ — на 1,1%, у ІV — на 3,2%. Серед позитивних тенденцій не можу не назвати збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій у промисловість області. Так, за рік він зріс майже на 70 млн. доларів США. Загальний обсяг на початок 2010 року перевищив 184 млн. доларів США. Ці кошти спрямовано на розвиток підприємств машинобудування, харчової, легкої промисловості, виробництво будівельних матеріалів. Завдяки системній роботі місцевої влади з центральними відомствами вдалося вирішити питання щодо отримання державного замовлення казенними заводами «Зірка», «Імпульс», Державним науково–дослідним інститутом хімічних продуктів.

— А які саме галузі економіки привертають увагу інвесторів?

— Через залучення іноземного капіталу минулого року введено в дію нові промислові об’єкти: завод пакувальних засобів і поліграфічних виробів ЗАТ «Технологія», високотехнологічне фармацевтичне підприємство ТОВ «КусумФарм», уведено нову лінію з фасування кави у ЗАТ «Крафт Фудз Україна». Нарешті почала відроджуватись цукрова галузь області, на базі Угроїдського цукрового заводу створено нове підприєм­ство з виробництва цукру. У його розвиток інвестовано понад 50 млн.гривень.

На російському кордоні з’явився десяток нових пропускних пунктів

— Упродовж року темою номер один в області було енергозбереження. Який нині стан справ у цій галузі?

— На моє глибоке переконання, зменшення використання дорогих імпортних енергоносіїв та заміна їх альтернативними видами палива має стати стратегічною задачею державного значення. Саме тому минулого року ми розробили програму з організації виробництва та використання місцевих поновлювальних видів палива на 2009—2015 роки. На восьми підприємствах області освоєно виробництво паливних брикетів та пелет з відходів деревообробки, торфу та зерновідходів для забезпечення бюджетної сфери альтернативними видами палива. У Сумському районі за кошти обласного бюджету (2,7 млн. гривень) дообладнано твердопаливними котлами шість шкільних котелень. Ці заходи сприяли зменшенню споживання природного газу на 13,2% проти 2008 року. Усього ж за рік дообладнано котлами на твердому паливі 28 котелень, на цей час на твердому паливі працює 350 котелень, а це — 45% від загальної кількості. Облдержадміністрація на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів України в січні 2009 року успішно захистила інвестиційний проект «Реконструкція системи теплозабезпечення міста Шостка з переходом водонагрівних і парових котлів на альтернативні види палива». За рахунок коштів Стабілізаційного фонду проект уже профінансовано на 10,8 млн.гривень. За міжнародною програмою ТАСІS для котелень комунальних підприємств міста Ромни та Роменського району надано 22 сучасні енергоефективні котли, з яких 16 — газових та 6 — твердопаливних. Ще раз наголошую: з кожним роком газ буде дорожчати, тому питання енергозбереження та переходу на альтернативні види палива актуальні як ніколи.

— На Сумщині традиційно важливу роль має транскордонне співробітництво. Які зміни відбуваються в цій сфері?

— Певно, найяскравіший показник — добудова та відкриття міжнародного пункту пропуску «Бачівськ» та 10 місцевих пунктів пропуску через українсько–російський кордон. Особисто я постійно тримав на контролі ці питання, адже ні про яку транс­кордонну співпрацю не могло йти мови, якщо і надалі громадянам обох держав доводилося б стикатися з незручностями, а подекуди й труднощами під час перетину кордону. Помітною подією минулого року стало прийняття Єврорегіону «Ярославна» до Асоціації європейських прикордонних регіонів.

«Сиротинці на Сумщині, на щастя, пустіють»

— Ви неодноразово нарікали на недостатній рівень доступності медичної допомоги на селі...

— Що говорити, коли деякі старенькі люди по два–три роки не бачили медпрацівника! Саме тому за рік автомобілями, скутерами та мобільними телефонами було укомплектовано сільські лікарські амбулаторії та фельд­шерсько–акушерські пункти. Я переконаний: повна укомплектація транспортом закладів первинної медицини вирішить одну з нагальних проблем — доступність медичної допомоги на селі. Окрім того, завдяки клопотанню облдержадміністрації на Сумщині з’явилися дорогі і вкрай необхідні апарат штучної нирки, магніто–резонансний томограф. Обласний кардіодиспансер на сьогодні теж оснащений за останнім словом медичної науки.

— Під час ваших робочих поїздок до районів ви неодноразово відвідували дитячі будинки сімейного типу, прийомні та багатодітні сім’ї. Очевидно, в галузі захисту материнства і дитинства теж є позитивні тенденції?

— Торік уперше за всю історію Сумської області ми мали чергу на всиновлення дітей. У нас пустіють сиротинці — хіба це не показник нашої роботи? А взагалі, за 2009 рік до сімейних форм виховання було влаштовано 67 дітей.

— Минулий рік позначився кількома гучними мистецько–культурними акціями. Деякі з них запам’ятаються сумчанам, та й гостям надовго...

— Наймасштабнішою з цих акцій стало відзначення 350–річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського в Конотопській битві. Запам’ятається, думаю, і святкування 300–річчя гетьманської столиці — Глухова. Минулого року наша область приймала також три міжнародні фестивалі: «Кролевецькі рушники», «Бахфест», «Органум» — та 12 всеукраїнських.

 

ДОСЬЄ «УМ»

Микола Лаврик народився 30 червня 1952 року в селі Коровинці Недригайлівського району Сумської області. Закінчив Роменський індустріальний технікум та Харківський дер­жавний університет ім. Горького за спеціальністю «фінанси та аудит». Працював на виробництві, з 2001–го — першим заступником, потім виконувачем обов’язків і, нарешті, міським головою Ромен. З лютого по грудень 2005 року — голова Сумської облдержадміністрації. Потім Микола Лаврик майже два роки очолював Чернігівську обласну державну адміністрацію. Упродовж двох наступних років працював радником Президента України Віктора Ющенка, а з квітня 2008 року знову очолив Сумську облдержадміністрацію. Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ і ІІ ступенів, Ярослава Мудрого V ступеня.

Олена ДОРОШЕНКО