Солодкий «бойкот»

16.04.2004

      Російському, білоруському, молдавському та грузинському цукру (точніше, переважно тростинному цукру-сирцю) тепер буде складно перетинати кордони України. Позавчора уряд ухвалив чотири заборонні постанови, які мають з'ясувати всі стосунки нашої та сусідніх держав у цукровій галузі. По-перше, уряд заборонив ввозити на митну територію України цукор-сирець та цукрові сиропи за давальницькими схемами. Щоправда, тимчасово — до законодавчого врегулювання цього питання. За словами міністра аграрної політики Віктора Слаути, давальницька схема була найбільшою бідою нашого цукровиробництва. За минулий рік в Україну в такий спосіб «в'їхало» 1,5 мільйона тонн «солодкого», майже половина з якого не повернулася за кордон, як це передбачено законодавством, а залишилася на внутрішньому ринку, тим самим демпінгуючи ціни на наш, рідний, буряковий цукор. Якщо врахувати, що за цей же час українці виробили 1,4 мільйона тонн цукру з буряку, масштаби проблеми стають очевидними.

       Міністр підкреслив, що це питання регулюватиметься урядовою постановою, поки не буде готовий відповідний закон, який, за його словами, змінить підходи до «давальцю». «Замість простого буде авальований (тобто підтверджений банком чи іншою фінансовою установою. — Авт.) вексель, і це змушуватиме того, хто завозить сировину, переробляє в державі, вивезти її з держави», — наголосив Віктор Слаута. — «Зараз ми зробили вагомий крок назустріч вітчизняному виробнику», — підкреслив аграрний міністр.

      Іншою постановою уряд виключив з режиму вільної торгівлі з Білоруссю та Молдовою ароматизовані сиропи. Причому цукор-сирець і звичайні сиропи з цих країн заборонено завозити до України вже два роки. Але підприємливі імпортери знайшли зручну схему в обхід цього правила. «З'явилися ароматизовані сиропи, — поскаржився Слаута, — тобто додавали ароматизатор (код інший), і ця продукція завозилась». З Молдови, до речі, найбільш «цукронебезпечного» нашого сусіда (бо в країні працює аж чотири нові заводи, зорієнтовані на сировину з тростини), відтепер не можна безмитно «протягати» навіть насіння цукрових буряків. Не забули цукровики про Росію та Грузію і також вилучили з вільної торгівлі білий цукор та сиропи.

      Узагалі ж, повідомив міністр, це лише перші кроки до реформування галузі. «Розробляємо програму галузі до 2015 року», — поділився він, додавши, що особливу увагу в цьому документі приділятимуть стратегії і тактиці державної підтримки. Втім усвідомлення тростинної проблеми традиційно до уряду дійшло запізно. Про те, що внутрішній ринок потрібно рятувати від сирцевих тіньових схем, приміром, Українська спілка промисловців і підприємців попереджала ще влітку, але на її заяву уряд Януковича не звернув уваги. Чи не тому, що лобіював інтереси компаній, які були зацікавлені в переробці тростинної сировини?

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>