Рим не в риму

04.03.2010
Рим не в риму

Аплодисменти Риму, але не фільму.

Щойно у вітчизняний прокат вийшла романтична комедія «Одного разу в Римі» (When In Rome), яка відсилає нас до класики жанру — старого голлівудського фільму «Римські канікули» з Одрі Хепберн та Грегорі Пеком. Такі асоціації, звісно, сприяють продажам, але водночас і шкодять новоспеченій картині: слабенька комедія у порівнянні з визнаним шедевром виглядає і зов­сім блідо.

Правильна американська дівчина — дуже успішний куратор виставок, проте їй не щастить у коханні. Натомість її молодша сестра має стрімкий роман з гарячим італійським хлопцем і влаштовує бучне весілля в Римі. На святі наша нещасна Бет напивається в дим, залазить у Фонтан кохання і підбирає там кілька монет, кинутих туристами із побажанням знайти любов. Тут втручається магія: колишні власники монет, лише побачивши Бет, моментально у неї закохуються і починають її переслідувати вже у Нью–Йорку. Колізія в тому, що серед них і Нік, який був свідком на римському весіллі і який, здається, щиро, без магії, закохується в дівчину, але Бет йому не вірить. У розв’язці Бет звільняє чоловіків від чар, повертаючи їм монетки. А сама виходить заміж за Ніка... у Римі.

Простенький сюжет, який, проте, можна гарно реалізувати в легкій комедії. У знімальної групи «Одного разу в Римі» (реж. Марк Стівен Джонсон) цього не вийшло. По–перше, малопереконливими у своїй грі виглядають актори: Бет (Крістен Белл) та її залицяльники (Уїлл Арнетт, Джон Гедер, Декс Шепард). Не допомагають партнерам, а швидше, шкодять хорошою грою профі: майстер комедії Денні ДеВіто у ролі ковбасного короля–залицяльника та Анжеліка Хьюстон, зірка ролей другого плану, яка грає вимогливу шефиню Бет. По–друге, перипетії у картині не надто смішать, а більше дивують непродуманістю. По–третє, у фільмі з назвою «Одного разу в Римі» практично немає Риму. Хоч зйомки й проходили у столиці світу, але мікс кадрів на початку фільму нагадує нарізку з туристичного путівника. Навіть Фонтан кохання виявляється підробкою: його придумали і встановили на Пьяцца Борґезе спеціально під фільм.

Висновок: краще ще раз передивитися «Римські канікули», а разом із ними й «Неймовірні пригоди італійців у Росії» — щоб закріпити італійську тематику комедійного кіноперегляду.