Поділ — «у ділі»

03.03.2010

Столична влада перейнялася станом Контрактової площі й має намір її реконструювати. Одначе багато фахівців мають суттєві зауваження щодо планів київської влади. Днями в стінах Києво–Могилянської академії історики, архітектори та культурологи обговорювали проект реконструкції і вирішили взяти його «під контроль». За словами президента Спілки урбаністів України Миколи Дьоміна, Контрактова площа наразі дійсно перебуває в аварійному стані, тому її необхідно якнайшвидше реконструювати. У планах містобудівельників — розширення пішохідної зони, озеленення, оновлення інженерних мереж, будівництво підземного паркінгу, Ратуші та комплексу Гесте (прибудови до Контрактового дому в бік метро). Також на Контрактовій хочуть змінити схему руху транспорту: проїжджу частину звузять, а трамвайні лінії планують винести за межі площі. Паралельно зодчі збираються спорудити два нові пам’ятники — Петру Могилі як засновнику Києво–Могилянської академії та Джеймсу Мейсу як основоположнику дослідження Голодомору в Україні.

На перший погляд, наміри Київської адміністрації шляхетні: з одного боку, буде відновлений історичний вигляд Контрактової площі, з іншого — з’явиться пішохідна зона. У Ратуші планують відкрити Музей історії Подолу, а в комплексі Гесте — Музей історії Києва. Але культурологи, історики, природоохоронці натомість б’ють на сполох. «Головна мета київської адміністрації, — каже Віктор Зотов, член правління Київської спілки архітекторів, — це «зробити красиво», а не правильно». І, мовляв, наскільки б живописно не виглядала Контрактова площа після реконструкції, історична правда навряд чи буде збережена. На думку Наталі Білоус, кандидата історичних наук, наукового співробітника Інституту історії НАНУ, Ратуша, котра поки що існує лише у проекті, має дуже мало спільного зі своєю попередницею, що згоріла в 1811 році, а додаткові поверхи на будівлях навколо театру взагалі не мають історичних аналогів.

Не менше занепокоєння викликає будівництво підземного паркінгу. За словами Валерія Сопілки, Контрактова площа належить до Державного історико–архітектурного заповідника «Стародавній Київ», а також перебуває в археологічній охоронній зоні пам’ятки археології «Культурний шар Подолу». Це, в свою чергу, передбачає проведення археологічних розкопок на території всієї Контрактової площі, котрі навряд чи будуть реалізовані взагалі. До цього варто додати також таку «дрібницю», як кількасотметровий котлован, що «прикрашатиме» Поділ щонайменше впродовж року. За підрахунками експертів, упродовж реконструкції Контрактової площі буде знищено 60% її зелених насаджень, а на місці нині існуючого скверу буде розгорнуте будівництво.

Також спільнота «могилянців» непокоїться з приводу того, що проект реконструкції, щодо якого вже почалася офіційна процедура затвердження, не пройшов передбачених законом громадських слухань та фахової експертизи. Олену Третякову, помічника президента НаУКМА з питань корпоративного управління, дивує також відсутність у проекті реконструкції Контрактової площі пункту про реконструкцію автентичних будівель Києво–Могилянської академії, які з XVII століття є невід’ємною частиною архітектурного комплексу Контрактової площі і зараз перебувають в аварійному стані. У цьому могли переконатися всі учасники «круглого столу» — він проходив у Конгрегаційній залі, що розташована на другому поверсі Староакадемічного корпусу — будівлі, зведеної колись за кошт Івана Мазепи. Ще з початку 90–х років стеля цієї зали, котра за сумісністю служить читальнею Дослідницької бібліотеки НаУКМА, обтягнута зеленою сіткою з тим, щоб штукатурка не падала на голови студентам. Портрети Петра Могили, Івана Мазепи, Галшки Гулевичівни, Михайла Ломоносова та інших видатних діячів Просвітництва висять на потемнілих стінах, з яких виглядають напівоголені дроти.

Тим часом проект реконструкції «серця» Подолу передбачає, що роботи будуть проведені упродовж 2010—2011 років. Фінансування будівництва має здійснюватися як інвесторами, так і за рахунок бюджету. Однак кошторису реконструкції поки що фахівці не бачили, а саме фінансування досі під великим питанням.

Анастасія ВЛАСЕНКО
  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>