Тварини поза законом

02.03.2010

Після низки перевірок горезвісний пересувний зоопарк «Мауглі» з виснаженими тваринами спокійно покинув Сіверськодонецьк та... вирушив на гастролі Луганською областю. Про це «УМ» повідомили активісти Національного екологічного центру. Нагадаємо, ситуація, що склалася в зоопарку, набула неабиякого розголосу ще на початку лютого. Як повідомляла наша газета, першими забили на сполох місцеві мешканці, їх вразили недоглянуті голодні тварини. У найгіршому стані був лев — із відмороженнями та останньою стадією дистрофії. Після довгих перемовин зоозахисники таки вмовили власницю звіринця Нону Ратію добровільно віддати лева в Харківський зоопарк. Утім решта тварин і досі страждає.

«Незважаючи на те, що мешканці міста та захисники тварин написали заяви до органів внутрішніх справ про факти жорстокого поводження з тваринами, кримінальну справу щодо власниці пересувного зоопарку «Мауглі» досі не порушено, — розповіла «УМ» активіст Національного екологічного центру України Наталія Вишневська. — Перевірка з боку Державної екологічної інспекції у Луганській області виявила лише адміністративні порушення у процедурі отримання дозволів на придбання тварин. Тож власниці пересувного звіринцю світить лише штраф».

Водночас головний ветеринарний лікар Сіверськодонецька Віталій Морозов днями охарактеризував стан тварин як «задовільний». «На запитання «Як ви ставитеся до того, що верблюд горбом впирається у клітку?» (тварина стерла його вже до крові. — Ред.), ми отримали відповідь, що умови його утримання не стосуються ветеринарної служби», — обурюється Наталія Вишневська. Зоозахисники запевняють, що й надалі боротимуться за гуманне поводження з мешканцями цього пересувного звіринця й вимагатимуть притягнути до відповідальності власницю тварин.

  • Голодомори й лихоліття «мами за законом»

    Іде другий десяток літ, як немає з нами дорогої для мене людини — Євдокименко Ірини Пилипівни, матері моєї дружини, а по-простому — тещі (або, як прийнято в англійців, mother-in-law, «мами за законом»). Народилася вона у 1910 році. >>

  • Ноги замість мотора

    30-річний черкащанин Олексій Ганшин ніколи не мав автомобіля і навіть не хоче його купувати. Бо в нього є веломобіль. Олексій не просто любить на ньому подорожувати, він власноруч будує ще й лежачі велосипеди. У планах народного умільця — власна велосипедна фірма на зразок тих, що працюють у Європі. >>

  • За ним сумує місто...

    Сьогодні — 9 днів, як пішов із життя Ігор Калашник, політик, громадський діяч Черкащини, доктор економічних наук, заслужений будівельник України, лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», депутат Черкаської міської ради кількох скликань і багаторічний друг нашої газети. Йому було лише 55 років. Раптова і трагічна смерть шокувала всіх, хто знав Ігоря Миколайовича. >>

  • «Я давно вже став українським націоналістом»

    Ще жоден художник тему сучасної українсько-російської війни досі не втілював настільки масштабно, як 53-річний художник iз Дніпропетровська Сергій Чайка. Його нова картина вражає грандіозністю, насиченістю образів українських героїв, серед яких у центрі постає Надія Савченко. >>

  • Не в грошах щастя

    Звістка про те, що Василю Пилці з Кривого Рогу замовили портрет короля Кувейту, нещодавно була розповсюджена багатьма ЗМІ як неабияка сенсація. Особливої ж пікантності додавало те, що українському майстру гравюри на склі за таку роботу ніби мають заплатити гонорар у сумі річного бюджету України. >>

  • «Ми такі люди — співати вміємо, а балакати не дуже!»

    Більше 30 років поспіль українська народна пісня допомагає черкаській родині Карпенків на їхньому життєвому шляху. Саме пісню та музику Ніна Петрівна i Володимир Михайлович називають тим джерелом натхнення, яке підтримує, дає сили і дарує настрій. І тоді як добре на душі, і тоді як важко. >>