Таких фестивалів у світі небагато. Зазвичай кінофоруми леліють нове кіно, його структурують, збирають у «букети», аби винюхати нові віяння... А тут кіно старе, архівне, пропахле порохом століть — від кінця дев’ятнадцятого і до кінця двадцятого. Фестиваль щороку, уже вчотирнадцяте, проводив Держ­фільмофонд Росії (раніше СРСР), який знаходиться під Москвою.

У середу в актовій залі Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова відбулася урочиста церемонія вручення нагород переможцям ХІ Всеукраїнського рейтингу «Книжка року». Відомий критик і журналіст Михайло Бриних у вишиванці білим по білому і радіоведуча Оксана Шпортько у леопардовій сукні провели церемонію нагородження на контрасті: Бриних у властивій йому іронічній манері, вродлива білявка з радіо в пафосних тонах. Коли Бриних пожартував: мовляв, спочатку думали дати Гран–прі рейтингу тому видавцю, хто висидить до кінця нашу п’ятигодинну церемонію, студенти педуніверситету, яких зобов’язали прийти на культурний захід, злякано запищали по кутках — що? які п’ять годин?

15 лютого в Санкт–Петербурзі розпочинаються гастролі Театру імені Франка. На сцені БДТ ім. Товстоногова «франківці» зіграють вистави «Кайдашева сім’я», «Тев’є–Тевель», «Швейк», «Одруження». Ще один спектакль, «Легенда про Фауста», пітерці зможуть переглянути в приміщенні Виборзького Палацу культури. Аби підігріти ажіотаж місцевих театралів, напередодні цього візиту Богдан Сильвестрович особисто вирушив до міста на Неві. Власне, запрошували його туди насамперед як новоспеченого лауреата премії «Золотий Орел» — ефіри на радіо, інтерв’ю для преси... Але цим своїм статусом Ступка у Пітері обмежуватися не збирався і про Театр імені Франка та його приїзд планував нагадувати якомога частіше. «Там подивлюся Театр Вахтангова, «Дядю Ваню» Тумінаса з нашим Маковецьким — вони теж до Петербурга приїжджають, — ділився своїми «пітерськими» планами Ступка. — Тумінаса я хочу запросити на постановку, не знаю, як у нього з часом. Ведемо переговори з Някрошюсом... Бо є така мрія — поставити «Пер Гюнт» Ібсена і присвятити виставу Сергієві Данченку. Це дуже складний твір, підсумок життя...». «Вирвати» Ступку з «франківського» контексту досить складно, а особливо зараз, коли Українська драма відзначає своє 90–річчя. Тож можна навіть не сумніватися, що промо своєму театрові у Санкт–Петербурзі художній керівник забезпечив.