Проглянув «Вибрані твори» неперевершеного Михайла Коцюбинського: Fata morgana, «Коні не винні», Intermezzo, «Пливе у сірій безвісті нудьга, пливе безнадія, і стиха хлипає сум. Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, вмивається сльозами убога земля, і не знає, коли осміхнеться. Сірі дні зміняють темні ночі. Де небо? Де сонце?»...

Віктор Ющенко дуже високо підняв планку найвищої в Україні посади — президентської.

Наступному президентові необхідно буде докласти неймовірних, просто героїчних зусиль, щоб коли не підняти її вище, то хоча б утримати на встановленій висоті.

Українцям укотре намагаються нав’язати гасло «Ядерна зброя робить рівними народи», побудоване на брутальній тезі «Кольт зробив рівними людей» («Україна молода» від 26 січня 2010 року). У людей культурних, освічених, відповідальних за майбутнє не лише своїх дітей, а й усього нашого дому–прихистку у Всесвіті — планети Земля — цілком природно виникає запитання: кому ж примарилася українська захисна парасоля у вигляді ядерної зброї — сучасного варіанта ломаки печерної людини для добування їжі та завоювання територій?