Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Американський диригент Джон Нельсон.
«Тільки відчайдухи і мужні люди готові заспівати «Урочисту месу» Людвіга ван Бетховена. Багато артистів вважають, що це неможливо. Ми ж покажемо, яким прекрасним є цей складний твір у виконанні симфонічного оркестру та українських співаків», —розповідає на прес–конференції один із найкращих диригентів Америки, почесний музичний керівник Оркестрового ансамблю Парижа Джон Нельсон. Учора він уперше репетирував «Урочисту месу» з Київським симфонічним оркестром і хором під керівництвом Роджера МакМерріна, Національною академічною капелою «Думка» і хором Національної радіокомпанії України. У концерті також візьмуть участь провідні солісти Національної опери України і Державного академічного Большого театру Росії Вікторія Ченська, Анжеліна Швачка, Максим Пастер і Тарас Штонда.
«Гендель, Бах, Моцарт не виривалися за рамки. Бетховен був надзвичайно важкою особистістю, впадав у крайнощі. Міг бути агресивним, а з іншого боку був найлагіднішим, найдобрішим, найпрекраснішим, яким тільки може бути чоловік у спілкуванні. Так само у його музиці можна знайти ці крайнощі», —зазначає Джон і радіє, що в Україні знайшлися митці, готові розсувати рамки усталеного і підніматися над собою.
«Урочиста меса» була написана, коли у мистецтві панував класицизм. Бетховен увібрав найкращі риси попередніх стилів —романтизму і бароко. Романтики і Бетховен у тому числі писали свої шедеври для 200 співаків. В Україні «Урочисту месу» виконуватимуть лише 60 голосів. Джон Нельсон запевняє, що Бетховен від цього не збідніє: «В Естонії мені довелося керувати хором, де було 2500 співаків. Мушу сказати, це сила, але український хор нічим не поступається».
Графік роботи Джона Нельсона розписаний на кілька років наперед. В Україну він приїхав на запрошення Роджена МакМерріна: диригенти давно приятелюють і є християнськими філантропами–місіонерами зі США. Нельсон не братиме гонорарів за диригування «Урочистою месою» 6 лютого в Національному будинку органної і камерної музики. В Україну він разом із дружиною Діаною приїхали і живуть за власні кошти. «Бюджет концерту становить 20 тис. грн. Цих грошей нам би не вистачило, щоб оплатити роботу Джона», —каже МакМеррін.
Варто нагадати, що Людвіг ван Бетховен написав «Урочисту месу» на замовлення сина австрійського імператора Франца Йосипа І — ерцгерцога Рудольфа. У розквіті сил той вирішив присвятити себе церкві і відразу був посвячений в архієпископи. Бетховен здивувався з такого рішення приятеля, всіляко відмовляв його, але месу, яка мала прозвучати під час церемонії, все–таки написав. «Нехай Бог просвітить мене, аби мої скромні таланти допомогли підкреслити особливу піднесеність цього чудового дня», — писав Бетховен. Втім закінчив твір значно пізніше — через чотири роки після того, як Рудольф став архієпископом.
Професор Київської духовної академії Дмитро Степовик здивував Джона Нельсона повідомленням про те, що «Урочиста меса» містить елементи українського мелосу. «Коли Бетховену замовили «Урочисту месу», він працював над «9–ю симфонією». У той час відвідував музичні вечори в російському посольстві Німеччини, де Кирило Розумовський полюбляв демонструвати зразки української музичної класики. Бетховену вони дуже подобалися, тому він їх використовував в «Урочистій месі», — каже Степовик. Солісти, посміхаючись, йому підтакнули і пообіцяли на репетиції показати Джону Нельсону, де саме Бетховен використав українську музику.
Для українського слухача «Урочиста меса» Бетховена в оркестровому виконанні має бути цікава і незвична, адже в православному світі меси (Божественні літургії) звучать лише у хоровому форматі.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>