Кемерон і сині чоловічки

23.01.2010
Кемерон і сині чоловічки

Олександр Кучеров.

Джеймса Кемерона давно цікавили можливості стереоскопічного кіно. Відклавши у 1995 році зйомки «Аватара» до кращих часів, він зосередився на документалістиці й винайшов камеру, що дозволяє фільмувати у тривимірному форматі. Оскароносний Кемерон — дуже скрупульозна людина. Недарма його прізвисько — Залізний Джим.

 

Ти — кішка

...2154 рік. На землі — енергетична криза. Необхідні корисні копалини земляни знаходять на планеті Пандора в галактиці АльфаЦентавра­А, відстань до якої становить 4,4 світлові роки. Пандору населяють На’ві: вони схожі на людей, проте вищі, худіші, мають синю шкіру, по три пальці на кінцівках, широко посаджені великі жовті очі, вуха і хвости...

Відтворити позаземну цивілізацію за допомогою комп’ютерної графіки для Кемерона не становило проблем. Проте він хотів максимальної точності — щоб На’ві нагадували не загальмованих гуманоїдів, а пластичних кішок. Для цього він удосконалив відому технологію performance capture (захоплення акторської гри). На голову актора одягали шолом із вухами й «волоссям», до якого прикріплювалася мініатюрна камера на кшталт портативного мікрофона. На обличчя наносили точки. Камера фіксувала міміку актора, цей матеріал передавали на комп’ютер, потім на основі його створювали міміку На’ві та аватарів. Рухи й жести передавали за допомогою датчиків, розташованих на тілі.

Олександр Кучеров, спеціаліст із комп’ютерної графіки, керівник постпродакшн студії CG.ua, каже, що саме цей хід і є революційним: «Ключовим моментом у цьому фільмі є наділення комп’ютерних персонажів усіма можливими людськими емоціями. Тому що коли людина дивиться фільм, то на рівні підсвідомого помічає всі нюанси в міміці, жестах, рухах. І якщо бачить на екрані обман — перестає в це вірити. У даному випадку емоції персонажів передані на 100%». Дивлячись «Аватар», ми навіть і не помічаємо, що На’ві уміють правильно моргати: верхні повіки закриваються на 80%, а нижні — на 20%. Крім того, щоб якнайточніше передати текстуру й форму людського обличчя, актора поміщали всередину кулі із сильним освітленням і багатьма камерами. Стандартний хід, проте знову ж таки — удосконалений Кемероном.

І дракон полетів

...Нейтірі, її наречений Цу’Тей, аватар Джейка Саллі й воїни клану Оматікайя літають на банші — тварині, що нагадує літаючого ящера. Під ними — у глибокій прірві — тропічні ліси Пандори, навколо — скелі, оповиті зеленню, потужні потоки водоспадів...

Щоб зняти ці епізоди, актори насправді літали на драконах. Точніше, на їхніх муляжах. «Спочатку на комп’ютері створюють динаміку польоту дракона — на основі польоту птаха. Потім за допомогою технології motion control, яка може повністю повторити рух, створений на комп’ютері, відтворювали політ на муляжі дракона», — розповідає Олександр Кучеров. Після цього Зої Салдану, яка грає Нейтірі, у шоломі, з датчиками й портативною камерою садовили на літаючий муляж і знімали її політ. Так рухи актора органічно поєднувалися з рухами банші.

Лише на 40% «Аватар» — це натуральні зйомки. І всі їх здійснювали у павільйоні, на сірому аскетичному тлі, де, крім акторів і техніки, нічого не було. Щоб оператори могли зорієнтуватися у віртуальному світі, Кемерон дав їм камери з дисплеєм. Дивлячись на нього, оператор бачив чорнову графіку світу «Аватара». Ця технологія називається «віртуальна камера».

А 60% фільму — це комп’ютерна графіка. Кожна рослина, дерево, крапля води відтворювалися на комп’ютерах новозеландської компанії WETA Digital, яка раніше працювала над «Володарем перснів» і створила Голума. Але, незважаючи на цілком віртуальну природу Пандори, вона все ж має реальний прототип. Навколишній світ На’ві Джеймс Кемерон змалював із природи Гаваїв. Він навіть повіз акторів туди, щоб вони всотали в себе цю натуру. «Впродовж трьох днів я напівгола длубалася у землі й дерлася на дерева, — пригадувала потім Зої Салдана. — Час, проведений на Гаваях, залишив слід у свідомості, і ми використовували цю інформацію, коли треба було зобразити дію на віртуальній сцені».

Піонер 3D

Найбільший винахід Залізного Джима, що дозволив зробити «Аватара» повністю тривимірним, — це система синтезу кінокамер (fusion camera system), яку Кемерон винайшов раніше разом із Вінсом Пейсом. Ця система дозволяє знімати у тривимірному форматі: камера забезпечує плавне злиття воєдино сцен, відіграних акторами, і сцен, створених за допомогою комп’ютерної графіки.

«Аватар» — це суцільний спецефект, який тримає увагу близько трьох годин. Успіх фільму вже спонукав Кемерона говорити про зйомки продовження. Анонсують продовження історії Джейка та Нейтірі, дослідження орбіти планети­гіганта Поліфемуса, можливе також повернення полковника Майлза Кваріча, втілення генія зла. Але найцікавіше наразі і фахівцям, і глядачам — які нові комп’ютерні «примочки» готує Джеймс Кемерон, чи не буде наступний фільм експериментом без акторів, чистим витвором комп’ютера?