Небратська нафта

19.01.2010
Небратська нафта

Тепер Медведєву з Лукашенком уже не так весело. (Фото Рейтер.)

«Братські» держави Олександра Лукашенка і Дмитра Медведєва не можуть домовитися про умови постачання російської нафти. У Москві наполягають на стовідсотковій оплаті Білоруссю експортного мита на «чорне золото», Мінськ посилається на документи митного союзу, якими не передбачено встановлення мита у торгівлі між цими державами. При цьому Росія претендує на білоруські НПЗ, які Лукашенко дуже не хоче втрачати.

 

А не повернете пільги — відключимо електрику

Ціна питання, яке сторони намагаються вирішити на білорусько–російських переговорах, дуже висока. На кону стоїть горезвісна білоруська стабільність, якою так звик вихвалятися Олександр Лукашенко. У структурі білоруського експорту левову частку займають продукти нафтопереробки, вироблені на заводах Білорусі з нафти, яку на пільгових умовах постачає Росія. У 2009 році ця пільга була значною — Білорусь платила тільки близько 35 відсотків експортного мита. Тепер же Росія вимагає оплачувати повне мито на ту нафту, яка надходить у республіку понад обсяги, необхідні для внутрішнього споживання.

Загалом у 2010 році Росія має поставити в Білорусь 22 млн. тонн нафти. З них для внутрішнього споживання — лише 6,3 млн. Решту білоруська сторона повинна оплатити за ринковою вартістю. Що, за підрахунками економістів, коштуватиме бюджету близько трьох мільярдів доларів.

Позиція офіційного Мінська на переговорах у Москві ґрунтується на тому, що з грудня 2009 року між Білоруссю, Росією та Казахстаном було укладено угоду про створення Митного союзу, яка передбачає ліквідацію всіх мит у внутрішній торгівлі між членами союзу. Крім того, Білорусь посилається на домовленості між президентами Лукашенком та Медведєвим. «Ще 10 грудня 2009 року під час засідання Вищої держради Союзної держави Білорусі і Росії президентами двох країн було досягнуто домовленості, що протягом перших двох–трьох місяців 2010–го нафта постачатиметься до Білорусі безмитно, і за цей час сторони погодять умови її подальшої поставки. Проте згодом Росія фактично відмовилася від напрацьованих домовленостей і висунула неприйнятні для Білорусі умови», — йдеться в листі, який Олександр Лукашенко надіслав своєму колезі Дмитру Медведєву минулого тижня.

Окрім того, Білорусь заявила про можливість підвищення ставок за транзит російської електроенергії у п’ять, а за транзит наф­ти — в десять разів. Лунали навіть погрози перекрити постачання електроенергії до Калінінградської області Росії, проте, як з’ясувалося пізніше, технічних можливостей для цього у Білорусі немає.

«Жест доброї волі» можна показати й інакше...

Відповідь на лист Лукашенка з Москви надійшла, однак її адресантом був не Дмитро Медведєв, а заступник голови уряду РФ Ігор Сєчін. У листі російський віце–прем’єр повідомляв про необхідність обов’язкового узгодження з Росією тарифів при транспортуванні нафти білоруськими нафтопроводами. Для того, щоб Білорусь була погідливішою, Сєчін нагадав, що рішення Росії про безмитне постачання до Білорусі в 2010 році 6,3 млн. тонн наф­ти є «жестом доброї волі», і якщо такі умови білоруську сторону не влаштовують, Росія готова перейти на ринкові умови поставок.

Білоруські експерти впевнені, що справжня мета Росії полягає аж ніяк не в бажанні перейти на ринкові відносини з Білоруссю в наф­товій сфері. «Росія хоче отримати у власність білоруські нафтопереробні заводи, — пояснив в інтерв’ю «УМ» керівник білоруського дослідницького центру «Стратегія» Леонід Заїко. — Більше того, ці заводи нам і не потрібні».

Ціна курки, що несе золоті яйця

Потужність переробки двох білоруських НПЗ — близько 40 млн. тонн нафти за рік. «Білорусі для внутрішнього споживання треба тільки 7 млн. тонн, своєї нафти ми не видобуваємо. Навіщо нам ці заводи?» — наголошує пан Леонід. На думку експерта, білоруський уряд до останнього тримається за НПЗ, оскільки це одне з основних джерел валютних надходжень: «Білорусь на пільгових умовах купує російську нафту, переробляє її і за валюту продає в європейські країни. Природно, що втратити таку курку, яка несе золоті яйця, ніхто не хоче».

Навколо сфери нафтопереробки у Білорусі сконцентровані інтереси великого державного і навколодержавного бізнесу. Саме великими грошима, які обертаються в процесі купівлі та переробки російської нафти, і продиктоване небажання Білорусі йти на найменші компроміси на переговорах у Москві. Зрештою, тільки для збереження пільгового режиму постачань Білорусь погодилася вступити в Митний союз, у кілька разів підвищивши ввізні мита на цілу низку імпортних товарів. Тепер зрозуміло, що втрати, яких у результаті зазнає білоруський бюджет, багато в чому безглузді. Інтеграція з братніми народами Росії та Казахстану не дає фінансової вигоди. Вижити за рахунок союзника — така економічна тактика режиму Лукашенка спрацьовує все рідше і рідше. Тепер Білорусі доведеться або йти на поступки Росії, або вчитися виживати в ринкових умовах.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>