У двері студентських гуртожитків і аудиторій постукала сесія, тож її треба привітно зустріти. Інакше можна постраждати. Наприклад, досвідчені студенти не радять першим у заліковку ставити фізичне виховання, бо потім можна всю сесію пробігати за викладачами. Забобонів існує дуже багато і студенти кажуть, що їх обов’язково треба дотримуватися, щоб не мати проблем, а головне — двійок.
Найпоширенішим є виклик її величності «шари». У ніч перед іспитом треба відкрити вікно і кликати «шару» з відкритою заліковою книжкою, а потім швиденько її закрити. Коли на іспиті викладач розгорне заліковку, то «шара» на нього нападе, після цього все має піти як по маслу. У 2008 році в Хмельницькому навіть вирішили відкрити пам’ятник студентському талісману. Утім справа загальмувалася. Криза…
Не менш відомим є забобон про те, що перед іспитом не можна мити голову, а ще гірше — стригти волосся. Хлопцям категорично забороняється голитися. Бо всі ці дії начебто можуть призвести до зменшення знань. «В такі прикмети я не дуже вірив, але все ж намагався не голитися, хоча голову завжди мив. Якщо там знань не було, то їх і не додасться», — сміється випускник Львівського медичного університету Кузьма. Та студенти — ті ще фантазери! Зав’язують червону нитку на лівій руці — щоб знання трималися, підкладають п’ять копійок під ліву п’яту. Заходити в аудиторію теж радять лише з лівої ноги, білет брати — лівою рукою, а в ніч перед екзаменом не зайвим буде покласти підручники під подушку. А ще, кажуть, допомагає легко скласти іспит, якщо заліковку покласти під кота. Також не можна ділитися з друзями, який би ти хотів витягнути білет, на яку оцінку претендуєш, бо це може призвести до зворотного результату.
Дуже цікавим під час сесії є мистецтво шпаргалок. У вигадування способів, як краще списати, студенти іноді вкладають більше зусиль, ніж у вивчення матеріалу! Приміром, фізики розжареною голкою «вирізьблюють» формули на звичайній ручці. Чого не зробиш заради науки! При цьому спудеї нерідко забувають, що викладачі — теж колишні студенти і всі ці прийоми добре знають.
Тож вірити чи ні в забобони — вибір самих студентів. Утім, про всяк випадок — успіху, нехай «шара» не омине й вашу «заліковку».
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
