«Тазик салату» й інші неприємності

12.01.2010
«Тазик салату» й інші неприємності

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Тривалі новорічні свята для слов’янської душі — не тільки час найжаданіших подарунків та найяскравіших феєрверків. Це ще й період найтривалішого «узаконеного» переїдання, коли одне застілля переходить в інше, гарний привід випити змінюється ще кращим, а гори олів’є та смаженого м’яса кочують зі столу в холодильник, аж поки родина недоїсть геть усе, що лишається після численних «ялинок». Для когось цей період триває декілька днів (31 грудня відпочили від трудів праведних, а 2 січня вже треба бігти у справах), для когось — більше тижня (як почали фестивалити 30 грудня на корпоративній вечірці, так ледве прийшли до тями після Святвечора). А є чимало таких, хто ловить хлібосольну хвилю на католицьке Різдво (25 грудня) і вкрай неохоче повертається до буденного настрою та столу аж після Водохреща (19 січня). «УМ» з’ясувала, що такий «харчовий удар» щороку змушує тисячі українців продовжувати святкування на лікарняному ліжку або в домашньому лазареті. Діагнози різні — від загострення хронічного холециститу, токсикоінфекції чи стану по типу гострого гастриту до шлункової непрохідності та нападу гострого панкреатиту, який закінчується в реанімації. Чому так відбувається і що з цим робити?

 

Лікарі щороку «розгрібають» наслідки свят

Усі мої знайомі гастроентерологи, терапевти й лікарі «швидкої» в один голос стверджують: може, для когось новорічні свята — гарний час для відпочинку, але для медиків січень — період напруженої роботи. Щороку Дід Мороз приводить вервечки пацієнтів з обмороженням, переохолодженням, різними травмами (і від падіння на вулиці, і від вибухів петард), алкогольним отруєнням і, звісно ж, розладами системи травлення. Бо так склалося, що в січні наші люди йдуть у своєрідну відпустку на суцільне об’їдання.

Як розповіла «УМ» лікар–дієтолог Київського міського центру здоров’я Наталія Самойленко, пік загострень хронічних шлунково–кишкових проблем та виникнення нових захворювань органів системи травлення традиційно припадає на середину січня. Спеціалісти мусять «розгрібати» наслідки свят упродовж 14—20 днів, приймаючи пацієнтів, які йдуть трьома основними хвилями. Перша хвиля фіксується 2–3 січня, після урочистої зустрічі Нового року. Друга — 7–8 січня, після відзначення православного Різдва. Третя — 14–15 січня, коли народ відсвяткує Старий Новий рік. У ці дні відчутно збільшується кількість викликів «швидкої» та звернень до лікарів тих людей, які не знали міри у споживанні святкової їжі.

Чому це відбувається? Бо люди дуже багато їдять, особливо важкої для перетравлення їжі, неправильно комбінують продукти, некоректно виходять із посту та зовсім не прислухаються до потреб свого організму. Якщо неприємні симптоми не надто псують життя, про них швидко забувають. Або ж «лікують» чарочкою спиртного, щоб їжа «краще пішла». Як результат — люди дотягують до такого стану, коли вже треба викликати лікаря.

На жаль, не всім відомі правила роботи підшлункової залози, жовчного міхура, нирок, печінки та інших органів, «зав’язаних» у системі травлення. Тому людям і здається, що вони можуть їсти що завгодно, скільки влізе і коли забажається без шкоди для здоров’я. Коли стіл ломиться від різносолів і все таке смачне, все хочеться скуштувати, зупинитися практично неможливо. А коли після тижневої «обжиралівки» починає крутити в животі, тиснути в правому підребер’ї, нудити і не тільки, люди нерідко дивуються — і чого б це? А й справді, чого?

На радощах не «вбийте» підшлункову!

За словами дієтологів, переїдання не приносить користі жодній людині. Якщо ж у чоловіка чи жінки наявні хронічні захворювання шлунково–кишкового тракту, надмірне споживання продуктів загрожує загостреннями гастродуоденіту, виразкової хвороби шлунка, панкреатиту, холециститу, жовчокам’яної хвороби, геморою тощо. Навіть якщо патології відсутні, людина може легко їх «заробити» впродовж одного вечора.

Різке заповнення дієтичних прогалин загрожує особливо небезпечними ускладненнями тим особам, які дотримувалися різдвяного посту. Річ у тім, що за період посту організм відвикає від важкої білкової їжі, насичених жирів та інших речовин, що містяться у м’ясі та молочних продуктах. За 40 днів організм переходить на рослинно–вуглеводний тип харчування і виробляє ті ферменти, які потрібні для розщеплення цукрів, крохмалю, рослинних білків та жирів. Справді, навіщо продукувати щось інше, коли в цьому немає потреби? Крім того, зменшується кількість шлункового соку, активність кишкових ферментів, склад печінкового секрету (жовчі). Словом, уся система травлення за період посту пристосовується до помірного, переважно овочево–фруктового раціону й гадки не має, що одного чудового дня їй доведеться в екстреному порядку, без жодного попередження знову переходити на білково–жировий тип харчування.

А тут приходить Святвечір. Людина, радіючи закінченню посту, починає їсти все підряд. Наминає ковбаси, сало, усілякі копченості та м’ясні салати — те, що так довго було під забороною. Мовляв, тепер можна! Товче в одну купу вареники й олів’є, кремові тістечка і кров’янку... Бідолашний шлунково–кишковий тракт, налаштований на капусту і гриби, намагається щось зробити з усім цим «добром», але де там! Без належної кількості ферментів, які розщеплюють жири і білки тваринного походження, без достатньої кількості соляної кислоти та інших нюансів нічого путнього не виходить. А щоб знову налаштуватися на м’ясо, організму потрібен час.

«Якщо після тривалого посту дати одномоментне навантаження на систему травлення, ці завали їжі будуть бродити, підгнивати у надрах організму, викликати відрижку, важкість у животі, а в більш важких варіантах — навіть гострий панкреатит, тобто некротичне враження тканин підшлункової залози, — каже Наталія Самойленко. — Ця серйозна патологія, яку лікують реаніматологи, часто виникає після надмірного вживання жирної їжі та алкоголю. Головні симптоми гострого панкреатиту — дуже виражений різкий біль у животі, холодний липкий піт, може знижуватися артеріальний тиск. Якщо після застілля в людини з’явилися такі симптоми, треба терміново викликати бригаду «швидкої», не гаючи дорогоцінного часу».

Навчіться переступати через фанатичну бережливість

Наталія Самойленко зазначає, що багатьом українцям додає клопоту дуже некорисна «хазяйновита» риса — доїдати на другий—третій день застілля різні салати, які вже пустили воду. Викинути шкода, бо стільки коштів та часу господарі віддали на приготування святкових страв, от і доводиться їсти. А це дуже шкідливо.

«Узагалі салат із майонезом або іншою жирною заправкою (наприклад, сметаною) навіть у холодильнику зберігається не довше 6—8 годин, — пояснює лікар–дієтолог. — Упродовж цього часу салат вважається свіжим. А пізніше у страві відбуваються процеси розпаду, розвиваються патогенні мікроорганізми, виникає ризик харчової токсикоінфекції. І добре, якщо все закінчиться вдома промиванням шлунка. Але ж бувають важкі отруєння, коли пацієнта доводиться госпіталізувати в інфекційне відділення лікарні. Тому зауважте — якщо салат добу пролежав у холодильнику, краще переступити через свою бережливість і викинути його. Людина має любити й поважати своє тіло — це храм душі! Якщо будемо пхати в нього всілякий непотріб, організм нам обов’язково відповість тим же. Нехай не сьогодні, а через місяць, через рік, два, десять років, але це обов’язково виллється в якесь захворювання. Тому треба привчатися самим та привчати своїх дітей їсти тільки свіжі якісні страви».

Щоб уникнути проблем зі шлунком, треба м’яко, поступово виходити з посту й правильно готувати та споживати м’ясо. Для того щоб тваринний білок міг краще перетравитися і засвоїтися, слід додавати в їжу натуральні спеції, трави (імбир, перець, інші гіркоти). Також треба грамотно сполучати продукти. М’ясо їдять не з картоплею чи макаронами, а з салатами із сирих овочів, які є джерелом ензимів — рослинних ферментів. Треба тільки пам’ятати, що ензими, які допомагають у перетравленні їжі, руйнуються при температурі близько 40 градусів вище нуля, тому у варених овочах їх не знайдеш. А квашена капуста, кислі огірки, зелень, топінамбур, листочки салату «Айсберг» будуть чудовим доповненням до відбивної або печені.

Також лікарі рекомендують пити в ці дні багато узвару. «Коли людина багато їсть і вживає алкоголь, це завжди спричиняє зневоднення і дисбаланс мінералів в організмі, — нагадує Наталія Самойленко. — Узвар допомагає нормалізувати мінеральний склад крові та поповнити запаси рідини».

Річ у тім, що всі сухофрукти є джерелом мінералів та мікроелементів. Курага містить калій, яблучна сушка — залізо, ізюм багатий на магній. Враховуючи сезонну нестачу цих речовин, українцям слід добре напиватися не пивом чи горілкою, а саме узваром. І не тільки в найближчі дні, а й після свят.

 

ВАЖЛИВО!

«Свята полягають не лише в кількості випитого алокоголю та спожитих страв, — каже пані Наталія. — Треба не тільки об’їдатися, а й веселитися, спілкуватися з друзями, близькими людьми й отримувати від цього задоволення. І навантажувати слід не лише жувальні м’язи, а всі інші. Виходьте на свіже повітря, грайте у сніжки, катайтеся на санках, лижах, і тоді це буде справжнє свято — те, що дійсно запам’ятовується на весь рік».

 

КОРИСНА ПОРАДА

Якщо після застілля ви відчули важкість і біль у животі, здуття живота, загальну слабкість і запаморочення — ви точно переїли. Якщо неприємні симптоми не зникають, треба викликати карету «швидкої», а до приїзду лікарів дотримуватися їхніх рекомендацій (медики можуть порадити промити шлунок водою кімнатної температури). У будь–якому разі до появи спеціалістів не можна нічого їсти або вживати алкоголь «для полегшення», щоб не погіршити ситуацію. Також не слід ковтати знеболювальні засоби, оскільки вони стирають клінічну картину хвороби, і лікарям буде важ­че встановити точний діагноз — чи це переїдання, чи отруєння, чи напад апендициту, панкреатиту тощо.

 

ДО РЕЧІ

Гастроентерологи кажуть, що в перші 2–4 дні після закінчення посту дуже не рекомендується їсти:

1) продукти для швидкого перекусу на ходу: чіпси, сухарики, соломку, солоні та солодкі горішки;

2) міцну розчинну каву і міцний чорний чай, напої на кшталт «коли» та іншу газовану воду, що містить ненатуральні компоненти;

3) рибу жирниx сортів (оселедець, воблу тощо);

4) копченості в будь–яких видах (рибні, м’ясні, шпик);

5) жирні м’ясні та молочні продукти: ковбасу, смаженю, густі вершки, кондитерські вироби з вершковим або масляним кремом.