«Шановні студентки» — починає свою лекцію викладач Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Чому саме студентки? Бо хлопців в аудиторії можна перерахувати на пальцях однієї руки. Скажімо, у моїй групі з 22 осіб лише один козак. В інших групах — ситуація аналогічна. Віктор Миронченко, професор кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики, розповів «УМ»: «Коли я навчався, за спеціальною постановою ЦК КПРС на факультет журналістики мали набирати 75 відсотків хлопців і лише 25 відсотків дівчат. Правда, на практиці дотриматися цієї вимоги не вдавалося, проте співвідношення було десь 50% на 50%. Сьогоднішня ж ситуація зовсім протилежна: у навчальних групах переважають дівчата. Українська журналістика фемінізувалася».
Дехто причину цього вбачає в... арифметиці. Журналістика — не надто прибуткова професія. Тож більшість учорашніх студентів–журналістів змушені міняти роботу, щоб краще заробляти. Економічна ситуація «вимила» з професії багатьох чоловіків. Але все ж таки деякі продовжують працювати за ідею, напевно, відчувають свою відповідальність перед народом, державою, перед потребою будувати нову Українську державу.
«У журналістики жіноче обличчя, але вона дуже непогано працює. Мене задовольняє сучасний рівень журналістики. Хоча, з мого погляду, не вистачає принциповості. Коли чоловіки вирішують проблему, то вони це роблять твердо, принципово та доказово. Жінки завжди шукають компроміс у своїх матеріалах, щоб не образити когось», — зазначає Віктор Миронченко.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
