«Терпіть не могла у школі фізкультуру. Фізрук, який був затятим прихильником футболу, виганяв усіх на стадіон і змушував ганяти м’яча. Хлопці проти дівчат. Звісно, завжди вигравали хлопці. Тому я й досі дратуюся, коли чоловік вмикає телевізор і починає дивитися футбол», — поринула якось у спогади про шкільні роки колега по роботі Інна. «А я й досі з жахом згадую співи — весь клас реготав, коли я виводив злощасний «Орльонок–орльонок...», — додав колега Андрій. Гадаю, кожен може згадати і зі своєї шкільної біографії чимало аналогічних прикладів, які тоді здавалися «кінцем світу». Водночас набуті у шкільному віці комплекси, кажуть психологи, часто залишаються на все життя. Цього б не було, якби дівчата та хлопці виховувалися нарізно, як це було колись...

«Шановні студентки» — починає свою лекцію викладач Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Чому саме студентки? Бо хлопців в аудиторії можна перерахувати на пальцях однієї руки. Скажімо, у моїй групі з 22 осіб лише один козак. В інших групах — ситуація аналогічна. Віктор Миронченко, професор кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики, розповів «УМ»: «Коли я навчався, за спеціальною постановою ЦК КПРС на факультет журналістики мали набирати 75 відсотків хлопців і лише 25 відсотків дівчат. Правда, на практиці дотриматися цієї вимоги не вдавалося, проте співвідношення було десь 50% на 50%. Сьогоднішня ж ситуація зовсім протилежна: у навчальних групах переважають дівчата. Українська журналістика фемінізувалася».