Знайомтеся: Сильвестр!

06.01.2010
Знайомтеся: Сильвестр!

Під час молитви брат Алоїз, наставник спільноти Тезе, запрошував до себе дітей. (Фото з сайту спільноти Тезе.)

У журналістиці не завжди доречно говорити від першої особи. Але це якраз той випадок, коли власна емоція передає враження найкраще. Зустріч Нового 2010 року була однією з найбільш особливих у моєму житті. Уперше бій новорічних курантів пролунав для мене поза Україною, без «блакитних вогників» і традиційного шампанського. Зате у надзвичайно теплій, веселій атмосфері, яка водночас спонукала до самозаглиблення і роздумів. Таке незвичне свято подарувала зустріч Тезе в польському місті Познань.

Тезе — це названа на честь однойменного селища у Франції християнська спільнота, яка пропагує ідею єдності християн. Брати–екуменісти створили довкола себе дуже теплу і невимушену атмосферу, тож у французьке Тезе щороку приїжджає до ста тисяч молодих людей. Хтось їде на молитву, хтось — познайомитися з новими людьми чи весело провести час. А на Новий рік спільнота Тезе регулярно проводить європейські зустрічі — молодь із різних країн та континентів збирається в одному місті, аби провести святкові дні разом.

 

Тісно? Дружно!

Зустрічі Тезе проходять під знаком знайомства та єднання. Кілька днів учасники мешкають у родинах, які зголосилися прийняти прочан, знайомляться з іншою культурою, а 1 січня разом із господарями зустрічають Новий рік. До речі, у Польщі це свято має назву — Сильвестр. Приймають паломників зазвичай дуже гостинно: обігріють, нагодують, підвезуть, куди треба, проведуть екскурсію містом. Для приймаючої сторони досвід знайомства теж цікавий. «Ми спілкуємося з молоддю і самі відчуваємо себе молодими», — каже Дорота Сьодла, чия сім’я прийняла в Познані цілу групу відвідувачів.

У сім’ї Хойнацьких — четверо дітей, але щодоби в їхній гостинній оселі знаходилося місце для ночівлі трьом–шіс­тьом прочанам. «Мої діти дуже багато розповідали про зустрічі Тезе, — каже Марія Хойнацька. — І завжди були вражені тим, як добре їх приймали в інших країнах. Тому ми теж хотіли зустріти гостей якнайкраще».

Розуміти іншого — важливіше, ніж те, щоб розуміли тебе

Заходи, які відбуваються під час європейських зустрічей — це чудова нагода поспілкуватися з представниками різних країн. А загальні молитви дозволяють відчути духовне єднання навіть тим, хто зараховує себе до невіруючих. Цьому сприяють духовна аура, прониклива музика арфи і флейти, зворушливий спів талановитих хористів. Пісні–канони дібрані таким чином, щоб вони не ділили віруючих і не викликали протиріч. Адже і на новорічні зустрічі, і в Тезе приїздять представники різних гілок християнства — католики, протестанти і православні (втім, останні — значно рідше).

Брати з Тезе постійно намагаються збагатити свій лінгвістичний багаж, щоб читати молитви та Біблію різними мовами. Брат Георг читав молитву українською — він добре знає англійську, німецьку, італійську, французьку, голландську, а зараз вивчає ще й «калинову». «Важливо розуміти людей, саме тому ми намагаємося вчити багато мов, — каже Георг. — Брат Роже (засновник спільноти Тезе) завжди нас учив: важливо розуміти іншу людину. Розуміти когось — навіть важливіше за те, щоб хтось зрозумів тебе».

Від «дякую» до «спасибо»

Польща приймала паломників уже вчетверте — раніше європейські зустрічі Тезе двічі проходили у Вроцлаві й один раз у Варшаві. Познань поставилася до організації дуже сумлінно: зустріч відбувалася у комфортному виставковому комплексі в центрі міста, всі були забезпечені житлом і харчами та отримали вичерпну інформацію з мапами, довідками тощо.

Двічі на день прочани одержували пайок — воду, хліб, кашу з м’ясом або ковбасу, солодощі, фрукти. Автору цих рядків пощастило працювати в робочій групі, яка роздавала їжу (завжди приємно бути не просто учасником якоїсь події, а причетною особою). Ще ніколи в житті мені не випадало стільки разів казати «cмачного» і чути у відповідь стільки «дякую», «dziekuje», «merci», «thanks», «gracias», «спасибо».

Групою білорусів на одному з пунктів роздачі їжі керував Едуард із Гродна. Він навчається у Вищій духовній семінарії ордену редемптористів, що в польському містечку Тухов. Під час роздачі їжі Едік носив ящики. Каже, що любить фізичну працю. «Я вчився у «політеху». Мені подобається працювати на будівництві, носити будівельний розчин і класти цеглу. Але це лише на рівні «подобається». У мені пробудилося бажання служити Богу, і я вступив до семінарії», — розповів 24–річний хлопець.

Загалом до Познані з’їхалося 30 тисяч пілігримів. Із них близько двох тисяч — українці. «Ми приємно втішені, що на зустріч приїхало стільки людей, — каже брат Георг. — Думаю, що молодих людей приваблює сюди церква і той пошук, який нас зближує. Багато людей замислюються над тим, чому церква роздроблена, і шукають відповідь, навіть якщо не знають деталей».

Щодня в павільйонах експоцентру відбувалися семінари — переважно на теми, які стосуються молоді. Приміром, проблема бунту (на прикладі «Книги Йова») чи свободи (через призму змін у Європі за останнє двадцятиріччя, відколи впала «залізна завіса»).

Окрім того, на заняттях можна було ознайомитися з історією Польщі, народними танцями, піти на екскурсію містом.

Без шампанського — весело!

Святкування Нового року розпочалося молитвою миру об одинадцятій вечора — на той час годинники в Україні пробили початок 2010–го. Коли північ настала й у Польщі, прочани вийшли на вулицю, щоб привітати один одного. Навіть не маючи годинника, помітити момент приходу Нового року в Польщі дуже легко: рівно опівночі усе довкола спалахує феєрверками, які поляки люблять запускати, мабуть, іще більше, ніж українці.

Після цього на парафіях влаштували «фестиваль народів» — кожна громада показувала якийсь номер. На нашій парафії українці співали колядки і народні пісні, а під сценою в цей час водили «струмок». У веселу забаву втяглися всі гості.

А найбільше оплесків зірвав італієць, який заспівав «кавер версію» відомої пісні Тото Котуньйо Lasciate Mi Cantare. Гість із Апеннін склав куплети із хвалою Познані — «краю», де ми чулися як в «раю», де їли «курчакі й зємнякі» (себто курку та картоплю).

Щоправда, новорічний стіл складався здебільшого із солодощів. Можна було зігрітися кавою та чаєм. І ніякого «зеленого змія». Та незважаючи на це, було дуже весело. Хоча дискотеку планували до другої ночі, танці під запальну та стару музику тривали до четвертої …

* * *

На вечірній молитві 31 грудня оголосили місто, де відбуватиметься європейська зустріч Тезе наступного року. Ця честь випала голландському Роттердаму.

 

ДОВІДКА «УМ»

Тезе — спільнота братів, які виступають за єдність церкви. Спільнота налічує сто братів із католицької, протестантської та православної традицій.

Засновником Тезе був брат Роже. Він купив у селищі Тезе в Бургундії, Франція, невеличкий маєток і допомагав людям, які потребували притулку під час Другої світової війни. Його викрили, тож Роже довелося емігрувати до швейцарської Женеви.

Роже повернувся у Тезе в 1944 році, після звільнення Франції. На Великдень 1949 року семеро братів присвятили себе спільному життю у цілковитій простоті та целібаті.

Щороку до Тезе приїжджало дедалі більше відвідувачів, і зрештою там постав цілий табір, пристосований до прийому прочан.

Брат Роже загинув у 2005 році. Під час вечірньої молитви в Тезе 90–річного пріора вбила душевнохвора дівчина.

Нині наставником Спільноти Тезе є брат Алоїз, якого брат Роже назвав своїм наступником ще за життя.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>