...Випускниця біологічного факультету одного з донецьких університетів Ганна Степашова ще в школі вирішила стати екологом. Тому й обрала таку потрібну сьогодні спеціальність. Одначе, коли дійшла черга до працевлаштування, з’ясувалося, що не такі вже й потрібні країні та рідному місту екологи. Адже дівчина обійшла майже всі екологічні організації міста. І безрезультатно.
«На жаль, роботодавці вимагають досвід роботи не менше трьох років, — розповідає Ганна, з якою ми познайомилися в міському центрі зайнятості. — У мене його, звичайно ж, немає, а тому й отримувала відмову. Загалом, довелося змиритися з такою ситуацією. Правда, можна було б влаштуватися вчителем, але це не моє. Нині працюю продавцемконсультантом в одному з магазинів. Хотілося б, звичайно, знайти роботу за фахом, тобто працювати екологом. До речі, я єдина з класу вирішила вступати на біофак. На той час особливих проблем, як зараз, із працевлаштуванням не було. На сьогодні чимало моїх однокурсників працюють не за фахом. Якщо не знайду нічого підходящого, доведеться перевчитися на фінансиста».
«Якби знала, що будуть проблеми в пошуку роботи, — розповідає друга моя співрозмовниця, випускниця ВНЗ туристичного профілю Вікторія Сафронова, — то, очевидно, прийняла б якесь інше рішення. Звичайно, коли вступала до вишу, професія — менеджер готельноресторанного та туристичного бізнесу — звучала заманливо. Але тепер, виявляється, не до романтики. Ось уже вдесяте приходжу в центр зайнятості, і поки що безрезультатно. Добре, що хоч допомогу виплачують. Минулого тижня мені запропонували роботу, але, на жаль, вакансія виявилася зайнята».
Не дивно, що сьогодні не надто комфортно почуваються і старшокурсники вишів, завтрашні випускники. Одна з них — Наталя. Вона завершує навчання в одній із донецьких філій столичного ВНЗ. Дівчина розповідає, що з її майбутньою професією — менеджер готельноресторанного та туристичного бізнесу — непросто знайти роботу. Нині готелям і ресторанам більше потрібні офіціанти, ніж кваліфіковані фахівці з вищою освітою. Тож донеччанка за «п’ять хвилин» до отримання диплома вже прийняла рішення перевчатися на юриста.
Однак уся біда в тому, що в нинішніх умовах економічної кризи навряд чи можна без проблем знайти роботу, навіть маючи професію фінансиста або юриста — про що мріють нинішні екологи і менеджери турбізнесу. «Нині студенти обирають модні спеціальності, серед яких — економісти, юристи тощо, — зазначає ректор Донецького університету економіки та права Яків Берсуцький. — І держава продовжує виділяти бюджетні місця на спеціальності, яких і так уже достатньо. Приміром, якщо кожен виш буде випускати до тисячі економістів на рік, то лише 250 із них зможуть знайти роботу, а іншим 750 доведеться оббивати пороги центрів зайнятості».
У січнівересні 2009 року на обліку в Донецькому міському центрі зайнятості перебувало 589 осіб, які закінчили навчання у вищих або професійнотехнічних навчальних закладах, проти 242 осіб за аналогічний період 2008 року. Поповнення лав безробітних учорашніми випускниками ВНЗ — очевидне.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
