Три кілограми «щастя»

У «скарбничці» кожного народу світу є страви, які позитивно впливають на імунну систему. Люди впродовж багатьох століть відбирали рецепти «оздоровлюючих» каш, салатів, супів, перетирань і запіканок, орієнтуючись на єдине, в чому могли переконатися, — власний досвід. А згодом лікарі розбирали той же зелений чай «по молекулах» і ламали голову в пошуках наукового обґрунтування цілющого впливу напою чи наїдку на людський організм. І треба сказати, що в більшості випадків дослідники знаходили унікальні природні інгредієнти, на основі яких можна було створювати ліки. Причому деякі «корисності» надзвичайно актуальні сьогодні — для профілактики та лікування і звичайного сезонного грипу, і більш небезпечного — «каліфорнійського».

Квасоля активує клітини імунної системи

«Ви знаєте, що в традиційній українській кухні налічується до 100 страв із квасолі? — запитує президент Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації, професор Георгій Драннік. — Народ недарма цінував цей продукт, бо квасоля позитивно впливає на стан імунної системи. Річ у тім, що в цій рослині міститься білок під назвою фітоаглютинін, — до нього є рецептори на Т–лімфоцитах. Цей білок активує клітини імунної системи, і вона швидше відповідає на патоген».

За словами головного імунолога країни, дуже корисною для імунної системи є звичайна гречка. Це унікальний продукт, у якому багато амінокислот, вітамінів і мікроелементів. Гречка добре впливає на роботу печінки й кишечнику, усуває закреп, знижує рівень холестерину. Саме тому каша з цієї крупи є в меню солдатів усіх армій.

А на рубежі XIX і XX століть наш знаменитий співвітчизник Ілля Мечников з’ясував, що довгожителі Болгарії щодня споживають кисле молоко — джерело бактерії, яка ослаблює гнилісні та бродильні процеси в товстій кишці. «Болгарин Григоров, колишній женевський студент, був здивований великою кількістю столітніх людей похилого віку в тій частині Болгарії, де яурт (кисле молоко — назва, яка дала основу для йогурту. — Авт.) становить головну їжу. Багато хто зі столітніх людей, відомості про яких зібрані в записках Шемена, харчувалися переважно кислим молоком», — пише Мечников у своїй праці «Етюди оптимізму». Висіявши з яурту молочнокислу паличку, вчений назвав її болгарською. І пересвідчився, що вона здійснює потужний оздоровчий вплив на людський організм.

Після серії досліджень, які підтвердили корисність бацили, Мечников сам регулярно вживав молоко, «заквашене» на болгарській паличці, і рекомендував це робити пацієнтам (особливо людям із хворим шлунком, кишечником, нирками). А пацієнтам, які не можуть уживати молоко, радив ввести до свого раціону чисту культуру молочнокислої бактерії. Яку, до слова, можна було купити лише в аптекаря за рецептом лікаря.

Відтоді минуло сто з лишком років, але й зараз, як зазначає професор Драннік, болгарська паличка входить до складу майже всіх йогуртів, що виробляються у світі (їх продають у магазинах), та більшості лікарських препаратів для відновлення нормальної мікрофлори в кишечнику (це вже фармацевтичний товар).

Мікрофлора — окремий орган?

І якщо в часи, коли жив Мечников, думка про свідоме споживання бактерій здавалася крамольною, то сьогодні не тільки лікарі, а й пересічні громадяни знають, що лактобактерії покращують роботу нашої імунної системи.

«Утім мало кому відомо, що ці бактерії впливають насамперед на імунну систему слизових оболонок організму, — каже пан Дранник. — Тобто на прикордонну зону загальною площею більше 400 квадратних метрів (ротова порожнина, шлунок, кишечник тощо), де організм уперше стикається з інфекційними агентами. На цій території живе наша фізіологічна мікрофлора, яка має надзвичайно важливе значення. Чимало вчених, які досліджують це питання, узагалі вважають, що людська мікрофлора — це окремий орган. Бо ж відомо, що кількість мікробів у нашому організмі більша, ніж клітин самого організму; що вага нормальної мікрофлори становить два—три кілограми; що корисні бактерії допомагають слизовій виконувати захисну функцію, виробляють вітаміни, мікроелементи, фактори згортання й ще цілу низку корисних речовин. Ми отримуємо мікрофлору від самого моменту народження. В утробі матері малюк абсолютно стерильний, його слизові оболонки не містять флори. А під час пологів він отримує від мами набір бактерій, який допоможе новонародженому адаптуватися до нових умов існування. Бажано, щоб у матері був «правильний» набір мікроорганізмів. Якщо в жінки дисбактеріоз, уже тоді починає неправильно закладатися флора, що спричиняє неправильний розвиток імунної системи та цілу низку проблем, які з цього випливають».

Лікарі зазначають: у здорових людей у товстій кишці переважають лактобактерії, анаеробні стрептококи, кишкова паличка, ентерококи та інші мікроорганізми. Але при дисбактеріозі так званий «мікробний пейзаж» разюче змінюється. Стреси, неправильне харчування, прийом антибіотиків, спадкові патології можуть завдати удару по корисних мікробах, створивши сприятливі умови для активного розвитку патогенів. Тоді в кишечнику «прописується» гнильна, або бродильна, флора, гриби (переважно типу Кандіда) — словом, мікроорганізми, абсолютно не характерні для організму в його нормальному стані. У таких екстремальних умовах кишечник не те що імунні клітини не здатний нормально виробити — органу хоч би з перетравленням їжі так–сяк розібратися. Тож не дивно, що в людини з дисбактеріозом кишечнику знижується загальний імунітет, і до такого «клієнта» починають активніше чіплятися різні інфекції. Зокрема грип та застуда, що особливо актуально в ці дні...

Підправимо мікробний пейзаж

Тож виходить, що для профілактики й лікування грипозної інфекції («каліфорнійська» зараза — не виняток) треба не тільки і не стільки запасатися противірусними засобами. А слід, у першу чергу, підтримати власну імунну систему, вживаючи пробіотики. Це живі мікроорганізми (молочнокислі бактерії, найчастіше біфідо– або лактобактерії, іноді дріжджі), які належать до «мешканців» кишкового тракту здорової людини. Потрапляючи в організм, ті ж молочнокислі бактерії нормалізують роботу нашої рідної мікрофлори (якщо там були порушення), виділяють захисні фактори, активізують імунну систему слизової, допомагають «корисним» бацилам захищатися від патогенів. Із такою підтримкою люди набагато легше переносять сезонні підвищення ризику захворіти на грип та ГРВІ.

Такі заходи надзвичайно важливі для дітей та людей поважного віку. Адже в малят є фізіологічний імунодефіцит: ми народжуємося з недорозвинутою імунною системою, яка дозріває до 10—15 років. Тому діти часто хворіють. А після 50 років імунна система починає старіти — разом із людиною. Тоді ми теж багато хворіємо, якщо не починаємо дбати про власне здоров’я по–справжньому.

ФАКТ

Кількість бактерій, які живуть в організмі однієї людини, у 17 тисяч разів більша, ніж кількість мешканців усієї планети.

ДО РЕЧІ

Дослідження засвідчили, що молочнокисла паличка не колонізує епітелій кишечнику. Кажучи простіше, корисна бактерія, одного разу «завітавши в гості», не влаштовується в кишечнику назавжди. Вона робить свою добру справу і йде. Тому для нормалізації стану здоров’я (скажімо, після лікування антибіотиками чи після кишкової інфекції) людині треба вживати продукти, які містять корисну культуру, впродовж певного терміну — мінімум двох тижнів. Головний імунолог України рекомендує приймати продукти, які містять пробіотики, бодай двічі на рік — упродовж неблагополучних періодів сезонного фізичного імунодефіциту. Навесні — з першої половини квітня до кінця травня, восени — з першої половини вересня і до часу, поки встановиться стабільна морозна погода (близько двох місяців).

ВАЖЛИВО!

Продукти, які містять корисні бактерії, треба купувати в магазинах, де дотримується холодова лінія, а не в кіосках чи на ринку, де упаковки з йогуртом чи закваскою зберігаються неправильно. Також слід звернути увагу, яка мінімальна концентрація бактерій на кінець терміну придатності вказана на упаковці. Для пробіотичного продукту показник має бути не менший ніж 10 у шостому ступені.