Фіаско Копенгагена

22.12.2009

Важко сказати, коли ж закінчилася Конференція ООН із кліматичних змін: чи в офіційний день закриття 18 грудня, коли делегати почали роз’їзджатися по домівках, чи 19 грудня, коли невелика група розвинених країн, яка проводила «засідання порятунку» в ніч із п’ятниці на суботу, прийняла розпливчасту угоду щодо глобального потепління, котру на саміті було «прийнято до відома», оскільки затверджувати вже було нікому. «Ми маємо угоду», — заявив Генсек ООН Пан Кі Мун, і назвав її «істотним початком». Цей «початок» навіть гірший від запропонованої днем раніше загальної декларації про потребу розробити найближчим часом всеохопну угоду про розподіл між країнами обов’язків стосовно призупинення процесів глобального потепління.

«Яке вражаюче фіаско» — такими словами прокоментував закінчення конференції в Копенгагені німецький тижневик «Шпігель». Головуючий в ЄС прем’єр–міністр Швеції Фредрік Рейнфельд із в’ялим оптимізмом заявив, що ця угода є «першим і важливим кроком». Але більшість країн, що розвиваються, вважають угоду «змовою багатих», оскільки на нічних переговорах її узгодили саме найбільш розвинені країни світу на чолі зі США. Надалі не відомо, чи цей документ матиме юридичну силу.

Угода передбачає, що до 2050 року середня температура на нашій планеті не повинна перевищити на два градуси Цельсія показники з доіндустріальної епохи. Розвинені країни зобов’язуються здійснити у 2010—2012 роках фінансування «недорозвинених» обсягом 30 млрд. доларів — ці кошти мусять бути спрямовані на боротьбу зі шкідливими викидами. Третину означеної суми має виплатити ЄС. Обсяги допомоги бідним країнам до 2020 року мають становити 100 млрд. доларів, але без зазначення джерел фінансування та призначення коштів на конкретні заходи.

«Це велетенське розчарування. Ми маємо відчуття втраченого шансу», — заявив у інтерв’ю газеті «Ле Суар» міністр екології Бельгії Поль Магнет. Коментатор лівої британської газети «Гардіан» назвав запропоновану кількома країнами Копенгагенську угоду «не спробою порятунку біосфери, але лише порятунку власного обличчя». І додав, що було б набагато чесніше, якби учасники саміту підписалися під чистим аркушем паперу. Права британська газета «Дейлі Телеграф» — схожої думки: «Копенгаген — це фарс».

Глибокого розчарування не приховують активісти «Грінпіс». Один із них заявив британській газеті «Таймс»: «Важко уявити, як лідери представлять світу цей документ, щоб при цьому не луснути зі сміху». Німецький тижневик «Шпігель» вважає, що амбітні ідеї Копенгагена «розбилися об інтереси США, Китаю та кількох інших країн, які вони щільно охороняють». А німецька газета «Зюддойче Цайтунг» вважає, що політичний перелом у ставленні до кліматичних змін стане можливим лише тоді, коли глобальне потепління розпочне брутально впливати на мешканців багатих країн, які тепер виявляють найбільшу схильність до блокування домовленостей.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>