Мамо, а ти не мене шукаєш?

11.12.2009
Мамо, а ти не мене шукаєш?

Однорічна Катруся із Закарпаття, дворічний Максимко з Севастополя, одинадцятирічна Наталя з Донеччини — загалом триста дітей із різних регіонів України — стали першими учасниками масштабної програми «Цій дитині потрібна родина». Всі вони — вихованці дитячих будинків або інтернатів — можуть стати членами й вашої родини. Хочете всиновити дитину, але не можете зважитися? Значить сайт sirotstvy.net, який запрацював на початку грудня, саме для вас. На ньому вперше виставлені фото та відео реальних дітей, яким потрібна сім’я. Можливо, очі цих малюків стануть тим останнім аргументом, якого так не вистачає потенційним батькам...

 

За словами міністра у справах сім’ї та молоді Юрія Павленка, ще рік тому існування такого сайту було б неможливим, адже законодавство забороняло оприлюднювати в ЗМІ інформацію про дітей, які підлягають усиновленню. Така можливість з’явилася лише після того, як Кабміном було ухвалено новий Порядок провадження діяльності з усиновлення. Відтак уже цього року на телебаченні ми змогли побачити перші ролики з малюками, які шукають собі мам і тат. До речі, ви помітили, що дітки з тих роликів, як і хлопчики та дівчатка з сайту sirotstvy.net, зовсім не в’яжуться з усталеними уявленнями про дітей з інтернату? Вони усміхнені, веселі й викликають замилування, а не співчуття. «Розробляючи цей сайт, ми прагнули, аби він був максимально позитивним, — каже керівник проекту Дар’я Касьянова. — Дітей не треба жаліти, дітей треба любити». Мотивацією до всиновлення не повинно бути відчуття жалю, пояснюють фахівці, адже це дуже важливо — полюбити дитину, зрозуміти, що вона — найкраща, найрозумніша і саме вона ощасливить вашу родину. Лише тоді нові батьки зможуть прийняти маля як рідне.

Інтернет–портал створено фондом Ріната Ахметова «Розвиток України» спільно з Держдепартаментом з питань усиновлення та громадською організацією «Магнолія». «Цим кроком ми зменшили шлях від реальної дитини, якій потрібна сім’я, до потенційних батьків, — каже директор Держдепартаменту з питань усиновлення Людмила Волинець. — Ще кілька років тому практично неможливо було знайти інформацію про дитину, яку можна всиновити. І дуже довго тривали дебати, а чи потрібно цю інформацію відкривати. Зрештою, ми вирішили, що дитина має бути «відкритою». Така вже в українців ментальність — їм важливо побачити, перш ніж зважитися на важливий крок». «Раніше усиновитель не мав права вибору, — додає президент громадської організації «Магнолія» Євгенія Ткаченко. — Досі парам, які хочуть взяти малюка, пропонували тих дітей, яких вважав за потрібне чиновник». Відтак, не секрет, що це робило можливими усілякі спекуляції у сфері всиновлення. Тепер, сподіваються організатори проекту, такі випадки буде зведено до мінімуму.

Отже, чим корисний сайт для потенційних всиновлювачів? У першу чергу тим, що тут вони побачать підбірку світлин дітей, відеоролики за їхньою участю, а також дізнаються вік, ім’я маляти, регіон, у якому воно перебуває, а також чи є в нього брати або сестри. Наразі на сайті зібрано дані лише про дітей з кількох регіонів: Севастополя, Закарпаття, Дніпропетровщини, Донеччини, Луганщини. Але за максимально короткі строки організатори проекту обіцяють розмістити там інформацію про всіх (а це 31 тисяча!) дітей, яким потрібна родина. Це не так просто зробити, адже треба поїхати в кожен інтернат і дитбудинок та влаштувати малюкам «фотосесію», заповнити їхні анкети. Тому на це може піти й кілька місяців. Також на порталі можна проконсультуватися з фахівцями щодо питань всиновлення, дізнатися, які для цього потрібні документи, прочитати історії реальних людей, які вже всиновили дитину і не приховують цього, а також поспілкуватися на форумі з однодумцями.

 

ДО РЕЧІ

Упродовж цього року українські сім’ї всиновили понад дві тисячі дітей. Станом на 1 листопада цього року на обліку служб у справах дітей стояло 1594 родини, які хочуть усиновити дівчинку або хлопчика. Правда, більшість із них (80%) бажають взяти в сім’ю здорову дитину у віці до трьох років. Водночас 85 відсотків малюків мають проблеми зі здоров’ям, а 87 відсотків — це діти, старші семи років. Але фахівці констатують, що ситуація хоч і повільно, але змінюється.

 

ДУМКА З ПРИВОДУ
«Таємниця всиновлення — це атавізм, який треба відмінити»

Якщо фото дитини розміщене на сайті або в іншому ЗМІ, то таємницю всиновлення буде важче зберегти. Чи не відштовхне це потенційних батьків, для яких анонімність є важливою? Про це «УМ» поцікавилася у директора Держдепартаменту з питань усиновлення і захисту дітей Людмили Волинець:

— Таємниця всиновлення — це великий міф, яким українці втішають себе. Адже коли ви всиновлюєте семирічну дитину, як тут можна зберегти анонімність? Це важко здійснити навіть з усиновленими немовлятами. Ну яка може бути таємниця всиновлення, коли жінка приходить із дитиною в поліклініку, а лікар запитує, якою була вагітність, як протікали пологи, які хронічні хвороби мають батьки? Доводиться або брехати, або розказати правду. Таємниця всиновлення — це атавізм, який треба скасувати. До речі, це суперечить Конвенції про права дитини, згідно з якою дитина має право знати, хто її батьки. Та й, за результатами соціологічного опитування, 56 відсотків українців вважають, що таємниця всиновлення не потрібна і цю норму закону треба скасувати. Але поки що ми не йдемо на такі радикальні кроки. Бо ситуації в житті бувають різні. Особисто знаю родини, де факт усиновлення приховують від свекрухи, від тещі... До речі, коли ми ввели допомогу на всиновлену дитину, мабуть, не було такого ЗМІ, який би не поцікавився, а чи не будуть тепер масово всиновлювати дітей лише заради того, щоб отримати цю допомогу? Так ось: із майже двох тисяч батьків, які всиновили цьогоріч діток, по грошову допомогу звернулися трохи більше 800. Це свідчить про те, що таємниця всиновлення для наших людей усе ще є важливою. Адже, збираючи різноманітні довідки, зберегти анонімність було б дуже важко...