«Матч останньої надії», «пан або пропав» — яких тільки драматичних заголовків не придумували до поєдинку українського й іспанського грандів у Києві. Проте на практиці все виявилося прозаїчніше: гості з Каталонії легко й невимушено довели, що нинішнє «Динамо» їм не рівня. Господарі ж черговий раз пропустили вирішальний м’яч на завершальних хвилинах гри, продовживши сумну традицію останнього десятиліття вибувати з боротьби на груповому етапі Ліги чемпіонів. Якби підопічні Газзаєва втримали хоча б нічию, то продовжили б виступи в Лізі Європи, а так — дивитимуться єврокубкові баталії по телевізору.

Якщо в групі F, де змагалося «Динамо», на вихід до «плей–оф» Ліги чемпіонів у заключному турі претендували всі чотири команди, то в інших трьох квартетах такої інтриги не було. Навіть у найцікавішій за складом когорті Е всі питання вирішили раніше, тому матчі тут мали, швидше, товариський статус.

Україна — країна найсильніших у світі людей. Таке доволі гучне твердження можна часто почути з легкої подачі журналістів чи у приватних розмовах. А й справді — вітчизняні боксери, майстри єдиноборств чи «стронгмени» чимало постаралися, аби ця думка мала право на існування. Намагаються не відставати й наші важкоатлети. На недавньому чемпіонаті світу в корейському місті Гоян вони посіли восьме командне місце з дев’ятьма медалями в активі.

Уродженка Маріуполя Юлія Калина стала єдиною представницею жіночої частини «синьо–жовтих», яка повернулася додому з нагородами — її здобутком стали три «бронзових» відзнаки у вазі до 58 кг. Якщо врахувати, що для 21–річної дівчини це був перший старт такого високого рівня, то її результат можна вважати дуже вдалим. Кореспондент «УМ» знайшов надію української важкої атлетики вдома, в Маріуполі, й по телефону розпитав про деталі успіху й плани на життя.