Чи Стане Полісся пустелею?

Делегація українських фахівців у галузі екології та гідрології щойно повернулася з Білорусі, де брала участь у громадських слуханнях, що проходили в Малоритському районі сусідньої з Волинню Брестської області. Йшлося на них про вплив промислової розробки Хотиславського піщаного кар’єру на довкілля обох держав. Нагадаємо, що в Малоритському районі в Хотиславі (це всього 26 кілометрів від озера Світязь) приватні фірми розпочали відкритий видобуток крейди. Поклади піску та крейди тут вважаються найбільшими не лише в Білорусі, а й у Європі.

Площа кар’єру — майже 100 гектарів, максимальна глибина видобутку — 45 метрів. Розробляти його сусіди планують 30 років, і фірма «Трайпл» уже розпочала будівництво підприємства з виготовлення силікатної цегли та інших будматеріалів. Білоруси покладають великі надії на це виробництво та інвестиції, що відчутно вплинуть на соціально–економічний розвиток цього регіону. Але залишається відкритим єдине і чи не головне питання — як це виробництво позначиться на довкіллі і чи не призведе до екологічної катастрофи? Адже українські вчені побоюються, що глибинний видобуток крейди та піску може спричинити різке зниження ґрунтових вод, а це призведе до обміління волинських озер, у тому числі й Шацьких, і Світязя зокрема.

Українську сторону ознайомили з проектними рішеннями та основними факторами впливу кар’єру на довкілля. Білоруси не приховують, що вплив, безумовно, буде, але він не катастрофічний. Вони не заперечують, що відбудеться водозни­жен­ня і техногенне забруднення плес навколишніх водойм та ґрунтових вод, у першу чергу крейдою. Негативний вплив можна мінімізувати за рахунок природоохоронних заходів, що вже почали здійснювати. Щодо Світязя та Шацьких озер, то сусіди не бачать для них жодної небезпеки через діяльність Хотиславського кар’єру. Українські вчені не погоджуються з такими висновками. На їхню думку, це питання вивчене недостатньо, а представлені білоруською стороною висновки недосконалі. Директор Державного науково–виробничого центру «Природа» Василь Готинян висловив стурбованість, що розробка цього родовища може призвести до незворотних процесів і до зникнення деяких озер узагалі, а також до можливих підземних поштовхів, наслідки яких ніхто не може передбачити. Заступник директора Навчально–наукового інституту економіки, природокористування Державної екологічної академії Володимир Білоконь вважає, що діяльність кар’єру може призвести до опустелювання поліського регіону. Тому українська делегація запропонувала організаторам слухань долучити до вивчення впливу на навколишнє середовище розробки Хотиславського кар’єру українських науковців, можливо, і закордонних, щоб вивчити це питання глибоко та всебічно. «Ми лише «за». Починаючи із серпня минулого року ми неодноразово зверталися з подібними пропозиціями до українського профільного міністерства. Проте не отримали жодної офіційної відповіді», — запевняє начальник екоінспекції Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Білорусі Олександр Андреєв.

Залишається незрозумілим: кому більше має боліти доля озерного краю — Білорусі чи Україні? Судячи з почутого, у Києва серце поки що не болить. Інакше б уже давно це питання було б підняте на міждержавний рівень. Українська делегація побувала на кар’єрі, де за рік вже видобувають крейду на глибині 12 метрів. Наразі домовилися з сусідами поки що про спільний моніторинг. Кардинальніших кроків чекають від урядів обох держав.