Не Президент і вже не Прем’єр

01.12.2009
Не Президент і вже не Прем’єр

Після рішення ВР про відставку Януковича по вулиці Грушевського поміж натовпу їхав мікроавтобус зі щасливими Юлією Тимошенко, Петром Порошенком, Валентиною Семенюк та іншими революціонерами на даху. (Данила ІВАНІВА.)

Перший день зими. Десятий день народного спротиву. У парламенті під впливом Майдану настає перелом: Верховна Рада висловила недовіру урядові Віктора Януковича, «наслідком якої є відставка КМУ». Рішення депутатів було тим важливіше, що напередодні в парламенті почався «відкат»: Рада прийняла за основу постанову, яка скасовувала попередній акт — про недовіру Центральній виборчій комісії та незгоду з результатами виборів. Обурені демонстранти намагалися увірватися в будинок парламенту, але їх стримали свої ж «помаранчеві» депутати.

За скасування рішення ВР про підтримку програми уряду Януковича та його відставку проголосувало 229 депутатів. Відтак фракції, які раніше підтримували Кабмін, почали масово втрачати «багнети» — кон’юнктурники учули близьку перемогу «помаранчевих».

Верховний Суд почав розгляд скарги Віктора Ющенка. Трансляцію з судової зали дивилися по всій країні. Біля будинку ВСУ на вулиці Пилипа Орлика мітингували прихильники обох кандидатів. Жодної сутички не виникло. Під час засідань команда В. Ю. робила наголос на тому, що порушення на виборах були масовими, відтак результати, встановлені ЦВК, не відображають волевиявлення громадян.

В Україну знову приїхали міжнародні посередники. Відбувся другий раунд переговорів. У заяві «круглого столу» йшлося про те, що сторони виходитимуть із рішення, яке прийме Верховний Суд. Було домовлено, що опозиціонери мають розблокувати органи державної влади. Але «помаранчеві» попри заклик високих закордонних гостей і далі тримали облогу. Третій принциповий момент — сторони домовилися про проведення політреформи. Як казав Голова ВР Володимир Литвин, «країну треба заспокоїти». За його задумом, реформа і була тим «заспокійливим».

Віктор Ющенко був незадоволений другим раундом переговорів. Коментуючи ідею політреформи, «помаранчевий» кандидат казав: «Я хочу підкреслити одну тезу — вибори сфальсифіковані. Поки не вирішена ця проблема, решта проблем є передчасними».

«Сепаратисти» почали давати задній хід. Наприклад, «губернатор» Донеччини Анатолій Близнюк заявив, що «ніхто ніколи про автономію і відділення від України не говорив».

Генпрокуратура, очолювана «синім» Геннадієм Васильєвим, порушила кримінальну справу за фактом здійснення дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу в країні. Утім ГПУ мала на увазі насамперед не прибічників ПіСуАРу, а органи влади із Західної України, які висловилися на підтримку Ющенка.

ЦИТАТА

«Перше грудня вже вписане в історію України золотими літерами — в цей день у 1991 році народ підтримав на референдумі незалежність дер­жави. А відучора в нашому літописі 1 грудня засяяло й помаранчевою барвою — Верховна Рада, підтримувана мільйонною вуличною маніфестацією, вийшла з–під контролю кланів, проголосувала за відставку уряду Януковича й вікрила прямий шлях до остаточної й цілковитої перемоги на президентських виборах демократичної коаліції. Україна вже точно буде з урядом народної довіри. І хоча нам, можливо, ще доведеться пережити «третій тур» виборів, можна не сумніватися, хто в результаті буде Президентом. Його прізвище скандують ті, хто в ці історичні дні став політичною нацією, склав громадянське суспільство».

«Україна молода», 2 грудня 2004 р.