Питання «У вас немає зайвого квитка?» супроводжувало мене від виходу з метро і до входу в Палац «Україна». Рівномірний потік людей, що тягнувся на концерт Михайла Поплавського, через кожні десять кроків натикався на такі собі «острівки надії» — бажаючих потрапити на видовище, але мало кому з них щастило, бо мало кому хотілося розлучатися з розкішним запрошенням пурпурового кольору, де золотими літерами було записано: «Маю честь запросити Вас». Феномен творчого потенціалу Михайла Михайловича Поплавського ще належить вивченню та аналізу — але це справа вчених та піар–менеджерів. Ми ж, як звичайні слухачі, не перестаємо дивуватися його невичерпній енергії та оцінювати різнопланові пісні.