По суті, «Меморіал» став першою моральною «партією» в Україні. З нього згодом «виросли» всі українські партії демократичного спрямування. Починався він з довгоочікуваного в колах репресованих дослідження масового зневаження людських прав у СРСР. У 1987 році у совєцькі часописи вперше були допущені публікації про сталінський терор. Органи комуністичної влади були не проти повести перед у справі відновлення історичної справедливості». Однак були вже трохи не ті часи. Горбачовська перебудова і смертоносний Чорнобиль пробили розщелину в мурі слухняно–застрашеності, що відмежовував «радянських людей» не лише від зовнішнього світу й правдивих знань про минуле, а й одне від одного. Вперше почала відновлюватися спільнота, вперше на площах міст і сіл стали збиратися велелюдні мітинги, організовані спонтанно, а не «згори». Колишні репресовані та їхні однодумці змогли об’єднатися і разом обстоювати свої права.

Імпульс тієї сили і сьогодні відчутний. 20–річчя «Меморіалу» в Україні відзначається згідно з указом Президента України. 7 грудня заплановано урочистий вечір у театрі ім. Івана Франка, а в Національному музеї літератури відкриється виставка «Мистецтво шістдесятників». «УМ» пропонує своїм читачам розмову з незмінним головою Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, шістдесятником, громадським діячем Лесем Танюком.