Істерія довкола грипу в Україні безпосередньо вигідна Блоку Юлії Тимошенко. Аспект такої вигоди, що найбільш впадає у вічі, — це відхід на другий план скандалу з депутатами–педофілами. Варто лише порівняти, як часто це питання порушували до початку грипозної істерії і після, — і не потрібно бути великим політтехнологом, щоб зробити висновки. Безперечні також політичні дивіденди від «маленької звитяжної війни» з епідемією, «перемогти» яку, враховуючи заляканість народу, буде простіше простого.
Проте це далеко не повний перелік вигод. І якщо копнути глибше, з’ясовуються речі значно прагматичніші. Як ми пам’ятаємо, єдиним препаратом, що нібито реально вбиває вірус A/H1N1, називають таміфлю. Єдиним і ексклюзивним суб’єктом, що має право на торгівлю таміфлю в Україні, є компанія «Оптіма–фарм». І все б нічого, але, виявляється, посаду директора даного підприємства займає людина на ім’я Андрій Губський, який є двоюрідним братом депутата від БЮТ Богдана Губського. Користуючись нагодою, нагадаємо також, що надбанням української громадськості недавно стали документи, що свідчать про те, що нинішню «епідемію» планували заздалегідь.
Залишається лише зняти капелюха перед політтехнологами БЮТ, що провернули масштабну спецоперацію з (одночасно!) обробкою суспільної свідомості відразу в кількох напрямах, усуненні конкурентів, що запізнилися, від передвиборчих заходів (карантин же!) і «навару» засобів на власні заходи. І сподіватися, що країні більше не доведеться випробовувати на собі подібних методів. Інакше нам доведеться знімати капелюха над труною держави Україна.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
