Сила Божої комахи

31.10.2009
Сила Божої комахи

Студенти опановують науку бджолярства на навчальній пасіці. (Фото з архіву коледжу.)

Неподалік Києва, у мальовничому будаївському лісі, розмістився Боярський коледж екології і природних ресурсів. Перед головним входом коледжу віднедавна височіє пам’ятник Олексію Хомичу Андріяшеву, що понад 100 років тому заснував тут школу бджільництва. Саме біля цього пам’ятника кореспондент «УМ» зустрів Варвару Євменівну Кобу — людину, яка в 1951 закінчила цей заклад, але добру пам’ять про нього пронесла через усе життя. Варвара Євменівна просто фонтанує життям, дарма що розміняла вже дев’ятий десяток. Саме з таких людей складається ініціативна група випускників–ветеранів коледжу. На їхньому рахунку — вражаюча кількість цікавих і великих справ.

 

Найстарші та найініціативніші

Варвара Євменівна згадує, як у 2002 році на щорічному зібранні випускників громада вирішила спорудити пам’ятник засновнику. Втілення цієї ідеї в життя повністю лягло на плечі групи випускників повоєнних років. Це Єлизавета Степаненко, Варвара Коба, Антоніна Соловей, Віктор Поліщук, Степан Галка, Василь Школьний і методист коледжу Лариса Скатерна. Варвара Євменівна зітхає, коли згадує про всі митарства, які довелося пройти, аби зібрати гроші на монумент. «Іноді ми просиджували по п’ять годин у приймальнях бізнесменів та політиків, а для запису приходили о 5–й ранку, бо найзайнятіші посадовці приймали лише кілька осіб на день», — каже вона.

Звісно, вкладали у справу й свої гроші. Чималу суму для спорудження пам’ятника вніс Василь Школьний. Він же разом зі своїм сином власноруч спорудив платформу для постаменту. Василь Дмитрович особисто пов’язаний з Андріяшевим. Річ у тому, що землі його діда межували із землями, що були виділені для школи бджолярства Андріяшева. Сусіди товаришували, а меценат навіть подарував діду Школьного власний винахід — український вулик. Саме тому все життя Василь Дмитрович виношував ідею прославити Андріяшева. Він знайшов на Байковому кладовищі занедбану могилу Олексія Хомича. Позаяк живих родичів в Андріяшева не залишилося, Василь Дмитрович відновив пам’ятник, відремонтував огорожу, і тепер в поминальні дні ініціативна група разом зі студентами коледжу збирається біля могили, аби пом’янути засновника.

Бджоляр–меценат

Олексій Хомич Андріяшев справді заслуговує на добру пам’ять. Це видатний педагог, видавець, бджоляр, меценат і великий патріот. Закінчивши юридичний факультет університету святого Володимира (нині Київський національний Університет ім. Тараса Шевченка), прийняв запрошення працювати інспектором у Першу гімназію Київського навчального округу. Через три троки Андріяшев її очолив. На цій посаді Олексій Хомич пропрацював 28 років. Саме за його керівництва в гімназії відмінили побиття різками, замінивши фізичне покарання роз’ясненнями. Крім того, завдяки діяльності Андріяшева, в Києві заснували притулок та училище для сліпих ветеранів. Олексій Хомич також видавав книжки для простих людей. Серед них народний календар, де зібрано безліч життєвих порад, та ще близько 200 книжок загальним накладом більше трьох мільйонів.

Після виходу на пенсію Андріяшев повністю віддався своїй давній пристрасті — бджільництву. Він завів пасіку, а в 1897 став головою Південноросійського товариства бджолярів та розмістив правління товариства, редакцію і школу бджільництва просто у власній садибі.

Бджоли повертаються до вуликів

Як реліквію в коледжі бережуть указ імператора Миколи II, яким у 1902 році Південно–російській спілці бджолярів було надано п’ять десятин землі для заснування школи бджільництва та виділено 150 колод для будівництва. Власне цей документ і дав життя установі, що нині називається «Боярський коледж екології і природних ресурсів».

За радянських часів школа називалась технікумом бджільництва. Тут готували спеціалістів середньої ланки в галузі бджільництва для всього колишнього СРСР. Тоді бджільництву приділялося багато уваги, фахівець–пасічник був у кожному районі. Однак із 1952 року «бджільництво» зникло з державних пріоритетів. Спеціальність у технікумі скасували.

І от, нарешті, в коледжі знову загули бджоли. При закладі відкрили курси бджолярів та навчальну пасіку. Кожного року тут набирають 20—25 людей, які опановують цю професію. У майбутньому є намір повернути підготовку фахівців із бджільництва в навчальний процес коледжу. Ветерани впевнені, що опановувати цей фах буде чимало бажаючих.

Тим часом ініціативна група має намір відродити музей коледжу, де зібрано експонати, які ще пам’ятають Андріяшева. Музей розміщено в одному зі старих корпусів. Зараз ця будівля в жалюгідному стані. Кілька років тому до підвалу будинку попросилися підприємці, які вирощували гриби на продаж. Для цього в будівлі довелося підтримувати високу вологість. Тепер ініціативна група домоглася виселення «грибників» із підвалу, але дерев’яні перекриття вже не врятувати, вони повністю прогнили. Тож наразі одну з аудиторій коледжу готують для переїзду музею...