Місто Часів Яр повністю контролюють ЗСУ
Збройні сили України повністю контролюють ситуацію навколо міста Часів Яр на Донеччині. В місті немає російської армії. >>
Олександр Мазурчак. (Фото з сайту gdb.rferl.org.)
«Комуналка» — хронічний головний біль і порохова бочка для всієї України. Картина невесела: наші мережі дихають на ладан і вже не підлягають латанню, комунальні тарифи «кусаються», а на носі «кризова» зима. Про те, чи буде у нас в оселях тепло, як змусити ЖЕКи звітувати й заощаджувати, «Україна молода» говорила з першим заступником міністра ЖКГ Олександром Мазурчаком.
— Пане Олександре, два тижні минуло, як «стартував» опалювальний сезон. Які новини з «фронтів»? Чи багато українців ще мерзне?
— Мусимо визнати, що проблем ще вистачає в більшості регіонів. Найскладніша ситуація у Дніпропетровській області, зокрема у Жовтих Водах — там у всьому місті ще не вмикали опалення: через борги не дають газу. Серйозна проблема є щодо міста Нікополь — там без тепла 95 багатоповерхових будинків. В Ужгороді серйозні труднощі — більше 50 тисяч населення без тепла через заборгованість. У Херсоні є традиційні затримки, пов’язані з запуском ТЕЦ та великими боргами. Це переважно проблеми не технічні, а організаційно–фінансові — їх мають вирішити органи місцевого самоврядування якнайшвидше. У кожному конкретному випадку ми розбираємося і контролюємо виконання приписів. Але водночас ми маємо низку територій, де проблем немає з опалювальним сезоном: Севастополь, Чернівецька, Полтавська, Одеська області. Тому підстав для паніки не бачу — опалювальний сезон пройде у звичному режимі.
— Аварій щодня на теплотрасах багато фіксуєте?
— Надзвичайно багато! І вони завжди будуть, бо мережі дуже зношені. Якщо взяти Київ, то тільки у водопостачанні за один рік у столиці сталося більше восьми тисяч аварій. По Україні ця цифра — неймовірно велика. Потрібно міняти більш як шість тисяч кілометрів труб тільки водопровідної мережі.
— Грошей на це, звичайно, не виділяють...
— Я б так не сказав. За останні роки в багатьох містах за державні кошти було проведено суттєву заміну частини мереж. Гроші розподіляли по областях залежно від кількості населення. Але якщо дивитися з точки зору загальної кількості труб, які потрібно міняти, то нові мережі — крапля в морі: за рік міняється лише два–три відсотки від потреби, а гроші на це потрібні колосальні.
— Але цей опалювальний сезон особливий. Столичні комунальники визнають, що вперше за останні кілька років у багатьох районах не замінили жодної труби...
— Дійсно, ситуація складна. По Києву — особливо. Тариф, який діє у столиці, покриває лише половину вартості теплопостачання. Київ міг собі дозволити упродовж багатьох років з міського бюджету покривати цю різницю, але тепер коштів на це немає. А люди звикли до низького тарифу, і для них різке підвищення платежів — шокова терапія. Заборгованість київської адміністрації перед «Київенерго» становить близько мільярда гривень, і вона зростатиме. І навіть при 100% сплаті послуг, комунальники не можуть розрахуватися за енергоносії. У «Водоканалу» величезні борги за спожиту електроенергію, а в «Київенерго» — величезні борги за газ. Відповідно і гроші на ремонтні роботи не надходять.
Останні два роки Київ відмовляється від державних коштів, які виділялися на встановлення лічильників, бо столичні чиновники розуміють: при такому стані встановити облік означає ще більше зменшити надходження за комунальні послуги.
— І така сумна картина у багатьох регіонах?
— Київ має сьогодні найгіршу ситуацію з економічних показників, тому що в жодному місті України так довго не стримували зростання тарифів. Подібна картина є лише в Севастополі — там теж склалася критична ситуація через необґрунтовано низькі тарифи.
— Виходить, ця зима буде складною?
— Безперечно! Особливо для Києва. І буде ціла низка аварій на мережах через те, що вони погано підготовлені до зими. А цього можна було б уникнути. Якби ж у Києві поступово підвищували тариф, а бюджетні кошти вкладали в енергозбереження.
— За даними Міністерства ЖКГ, тарифи у більшості регіонів є начебто заниженими. Але людям складно платити й такі...
— Я скажу більше: тарифи у багатьох регіонах є ще й завищені. Ми почали серйозну перевірку по всій Україні щодо обґрунтованості тарифів. І, в першу чергу, звертаємо увагу на регіони, де тарифи вищі за середні по Україні, — таких міст у списку для перевірки вже 30. Ми з’ясуємо підстави для таких цифр і будемо домагатися їхнього перегляду в разі потреби.
— Колишній міністр ЖКГ Олександр Попов прогнозує, що після виборів комунальні тарифи зростуть на 70%...
— Я можу чітко сказати, що для цього немає економічних підстав. На сьогодні ціни на газ для «Теплокомуненерго» лишаються такими, як і були. Для бюджетної сфери комунальні тарифи є вже і так досить високими, і вони не зростатимуть. Ціна газу для населення, очевидно, буде змінюватися, але це коливання не буде дуже відчутним.
— Соціологічні опитування свідчать, що дві третини українців хотіли б установити індивідуальне опалення у своїх квартирах і «відрізатися» від центральної труби. Але існує заборона це робити. Чому?
— Ми виступаємо проти безсистемного переходу на індивідуальне опалення. Ось, наприклад, в Ужгороді 60% мешканців перейшли на індивідуальне опалення. Для інших жителів, які не змогли собі це дозволити, тариф став удвічі дорожчим. До того ж перекіс теплового балансу в будинках призводитиме до їх руйнації.
Є, наприклад, міста Жмеринка, Долина, Свалява, які стовідсотково перейшли на індивідуальне опалення — там це відбувалося організовано. Але тепер вони бачать, які проблеми не вирішено. Газові мережі, які проходять по будинках, розраховані на газові плити, а не на котли. І тепер узимку, як тільки сильний мороз, у цих містах проблеми з опаленням.
Європа, до речі, використовує централізоване опалення, адже це єдиний спосіб диверсифікації палива, тобто є можливість використовувати як джерело тепла сміття, вугілля, електроенергію. Якщо ви перейшли на індивідуальне опалення, ви вже не можете «зійти» з газу. Я вже не кажу про безпеку. Якщо в будинку 100% мешканців ставлять індивідуальні котли, то постає питання: хто обігріватиме під’їзди, підвали будинків, хто ізолюватиме труби? Безумовно, треба підвищувати якість послуг. Але дуже часто для того, щоб у квартирах було тепло, достатньо промити, продути внутрішньобудинкові мережі.
— А за промивання тих же батарей ЖЕКи часто просять кругленьку суму...
— ЖЕКи не мають права за це брати гроші! Обслуговування внутрішньобудинкових мереж закладено у квартплату. Якщо ЖЕК вимагає гроші, звертайтеся у Державну житлово–комунальну інспекцію зі скаргою.
— До речі, щодо ЖЕКів. Мало хто з мешканців задоволений їхньою роботою. Споживачі навіть не знають, за що вони платять гроші й які послуги їм реально надають, чому весь час зростає квартплата? Яким чином можна змусити ЖЕКи звітувати?
— Це дуже актуальне питання. Є постанова Кабміну, яка зобов’язує ЖЕКи при зміні тарифів поводити громадські слухання по кожному будинку. Для чого це потрібно? ЖЕК повинен прийти до людей і пояснити, за що він бере гроші. Бо «перекоси» у встановленні квартплати й справді існують. Ось, наприклад, у Києві, на Хрещатику, ціна квартирної плати набагато менша, ніж де–небудь на Оболоні чи Троєщині. Пояснюється це так: у спальних районах, мовляв, є більше прибудинкової території, її прибирання суттєво впливає на вартість тарифу. Тому ми обмежуватимемо (і готується спеціальне рішення) суму коштів, яку можна закладати для прибирання ділянок навколо будинку. Бо в Києві є випадки, коли до 70 відсотків у тарифі — це вартість прибирання прилеглої території. Це просто нонсенс.
Громадські ж слухання якраз виявляють подібні нестиковки — мешканці можуть впливати на тарифи. Коли начальник ЖЕКу показує розрахунки, кожен мешканець може висловити свої зауваження чи претензії — відмовитися, наприклад, від прибирання під’їзду, поливу неіснуючих газонів. Поцікавитися, чому у вас працює 37 слюсарів чи 10 диспетчерів на 30 ліфтів.
Контроль неодмінно має бути: ми вимагаємо, щоб на кожен будинок був створений особовий рахунок, з якого легко можна було б дізнатися, скільки коштів за рік мешканці будинку сплатили і скільки витрачено на його утримання. Сьогодні по Україні проведено більше 16 тисяч таких слухань, і результати є: тільки по Києву зафіксовано сотні випадків, коли заявлені тарифи суттєво були знижені. Люди можуть впливати на вартість одержаних послуг. Окрім того, у мешканців є право створити товариство співвласників багатоквартирного будинку — воно може встановити собі тариф, його тільки потрібно погодити з міською владою.
— Експерти багато говорять про неекономність нашого житлово–комунального господарства — добра половина тепла, води витрачається даремно. А це викинуті на вітер гроші. Є якісь конкретні пропозиції, які можуть змінити ситуацію?
— Ми маємо три складові, де потрібно проводити енергозберігаючі заходи: у нас є котельні, які виробляють тепло, тепломережі, які його транспортують, і будинок, який тепло споживає. В усьому світі зберігати енергію починають з будинку. Найбільше, що можна зекономити на трубах, помінявши їх, — 12%. Якщо поміняти котел, максимально економимо до 20%. А 45—60 % енергії можна зекономити в самому будинку. Сьогодні у нас є дві проблеми: у квартирах або холодно, або вже занадто спекотно: люди починають відкривати вікна. І на цих «перетопах» ми втрачаємо 15—20% тепла. Такого не повинно бути.
Для цього у будинках слід встановити індивідуальний тепловий пункт — у нього входять теплообмінник, який просто в будинку нагріває воду, насоси, лічильники води та тепла, регулятор. Датчик засвідчує, що у вас у квартирі повинна бути температура від 18 до 24 градусів. Якщо вона вища, теплоносій перекривається, якщо температура нижча, кількість теплоносія збільшується. Завдяки таким тепловим пунктам можна зекономити не менше 30%.
Ви поставили нові вікна, встановили пружину на вхідні двері, засклили сходинкові клітки, утеплили горище і підвал — це все заощаджує кошти. Якщо ще провести термомодернізацію стін всього будинку, ви будете платити менше на 40 %. У другу чергу, потрібно міняти мережі. Але вже великі труби нам не потрібні — споживання стало меншим. (До речі, попередньо ізольована труба має втрати — 1—1,5% відсотка. Сьогодні у нас нормативні втрати до 12 %). Далі — черга міняти котли в котельнях.
— Але це все лише в теорії гарно звучить. Є якісь реальні приклади по Україні?
— Є ціла низка таких експериментів. У Кременчуці зробили систему обліку і диспетчеризації, є дуже гарний приклад у Броварах, де поставили індивідуальні теплові пункти, є в Кам’янці–Подільському. Ми маємо гарний приклад у місті Вознесенську — там поставили додатковий котел, який працює на відходах деревини, і збираються встановити електрокотел. Уночі, коли електроенергія дешевша, топитимуть електрокотлом, удень — спалюватимуть відходи деревини. І тільки коли буде низька температура, вмикатимуть газовий. Це правильний підхід до оптимізації затрат. Але все це носить локальний характер.
Збройні сили України повністю контролюють ситуацію навколо міста Часів Яр на Донеччині. В місті немає російської армії. >>
Президент України Володимир Зеленський та Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський привітали українських піхотинців з їхнім професійним святом, яке в Україні традиційно відзначають 6 травня. >>
Священники Православної церкви України донині підпільно звершують богослужіння на тимчасово окупованих територіях Донеччини, Луганщини й Херсонщини. >>
До України прибув Благодатний вогонь із Єрусалима: пізно вночі скаути доставили його в пункт пропуску «Старокозаче», що на українсько-молдовському кордоні. >>
Бійці 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка збили російський штурмовик Су-25 на Донеччині у суботу. >>
Десантники 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади, які у запеклих боях стримують ворога під Бахмутом на Донеччині, знайшли час, щоб написати великодні писанки та передати їх до рідного Львова, у гарнізонний храм Петра і Павла. >>