Трудись, абітурієнте, в Острог потрапиш

Ще якийсь десяток років тому про Острозьку академію знали лише з підручників історії. Адже наприкінці XVI століття цей навчальний заклад був єдиним не лише в Україні, а й у всій Східній Європі. Й користувався неабиякою шаною. Окрім семи вільних наук (граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика й астрономія), спудеї академії опановували ще й п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Сьогодні Острозька академія знову в авангарді освітнього процесу. Стати її студентом — мрія багатьох школярів. Адже ВНЗ дуже нагадує зарубіжні університети, коли навчальний заклад розташовується у віддаленому містечку і є такою собі «державою в державі». До речі, саме студенти вдихнули життя і в провінційний Острог, який поступово занепадав. Як такого розквіту ВНЗ вдалося досягти всього за 15 років, «УМ» поцікавилася у ректора Національного університету «Острозька академія» Ігоря Пасічника.

— Ігоре Демидовичу, Острозька академія входить до десятки найпрестижніших вишів країни? Як ВНЗ вдалося потрапити туди за такий короткий термін?

— Коли років із 15 тому ви побачили б місце, де зараз розташована наша академія, то ніколи не повірили б, що її відродження можливе. Адже це були суцільні руїни, не було жодного функціонального приміщення, стола, книжки, не було жодного викладача. А сам Острог нагадував Богом забуте містечко. Те, що університет не тільки відродився, а й входить у десятку кращих навчальних закладів країни, я розцінюю як велике Боже благословіння! Мабуть, колись Бог на мільйонну частку секунди зупинив свій погляд над Острогом і над академією, бо все, що є перше у Східній Європі, побачило світ саме у стінах нашої альма–матер. Це і перша азбука, і перша читанка, і перша полемічна література. Саме тут побачила світ знаменита «Острозька Біблія», завдяки чому старослов’янська мова стала канонічною. Тут Іван Федоров видрукував 60% найкращих своїх праць.

А коли вже матеріалізувати нинішній успіх Острозької академії, то його вдалося досягти завдяки неймовірним зусиллям тих ентузіастів, які творили цю ідею. Наша академія чи не першою серед українських ВНЗ втілила в навчальний процес принципи європейської Болонської системи. Відтак мотивація кожного студента до навчання є надзвичайно високою. В Острозькій академії він не просто отримує якісну освіту, а й переймається національними ідеями, патріотизмом. У нашій академії працюють закордонні обмінні програми. От і зараз 50 студентів перебувають на стажуванні в різних університетах світу. І, що цікаво, всі вони потім повертаються в Україну — за кордоном ще ніхто не залишився.

— До речі, у вашому ВНЗ англійська мова має статус другої робочої...

— Це справді так: англійською в академії добре володіють як студенти, так і викладачі. Введення в навчальний проект англійської як обов’язкової мови вважаю найвдалішим нашим проектом. Судіть самі, ми перші в Україні відкрили електронну бібліотеку. Це 250 комп’ютерів, за допомогою яких студенти можуть увійти в будь–яку віртуальну бібліотеку світу. Звісно, без знань англійської їм там робити нічого. Вільне володіння іноземною мовою дає нашим студентам можливість варитися не тільки у власному соку досягнень української освіти і науки, а й виходити в універсум, використовувати загальносвітові знання. І цим наші студенти якісно відрізняються від студентів інших ВНЗ.

— Улітку цього року Острозькій академії було надано статусу автономного національного дослідницького центру. Які преференції вам це дає?

— Ми пишаємося, що потрапили в п’ятірку вишів, які отримали цей статус. Це дає як певні переваги, так і покладає на нас дуже велику відповідальність. Уже сьогодні можна назвати як приклад вагомі досягнення університету: здійснено переклад Острозької Біблії, за що ми отримали Національну Шевченківську премію, перекладено українською Коран, маємо першу науково–дослідну лабораторію перекладу сакральних книг. Створено Інститут досліджень української діаспори, при якому функціонує потужний видавничий центр. Вчені університету розробили експериментальні шкільні підручники з християнської етики, за якими вивчають у школах цей предмет. За втілення новітніх освітніх технологій університет отримав у Парижі відзнаку «Міжнародний приз за якість».

Серед преференцій, зокрема, те, що викладачам буде знижено навчальні навантаження і вони зможуть займатися науково–дослідною роботою. А ми зможемо на базі нашого університету створювати дослідні лабораторії, а також наукові школи з тих напрямів, за якими ліцензовано університет. Це те, що робить сьогодні вся Європа. Скажімо, в наших університетах ми даємо дуже багато теоретичних знань, але мало практики. Тобто ми не формуємо дослідника. Тоді як у європейських університетах є науково–дослідні лабораторії, де студент може багато практикувати. Там наближення науки і навчального процесу становить 90—95 відсотків. А в нас — 40—45 відсотків. Тобто, ми теорію знаємо, а як застосувати її у практичних умовах — ні. Окрім того ще більше наших студентів і викладачів зможуть стажуватися за кордоном, причому за їхнє навчання там держава обіцяє платити.

— Острозька академія вже оприлюднила умови вступу на наступний рік? На що абітурієнтам порадите звернути особливу увагу?

— У наступному році абітурієнтів прийматимемо за трьома сертифікатами. Окрім обов’язкових української мови та історії України або математики, абітурієнтам доведеться показати хороші знання з географії, англійської мови та інших предметів. Також під час вступної кампанії–2010 плануємо збільшити прохідний бал. Він буде суттєво вищий, ніж 124. Адже наша академія традиційно посідає провідні місця за кількістю поданих заяв. Та коли починається зарахування, твориться щось неймовірне — хтось несе оригінали, хтось забирає документи. Це дуже ускладнює роботу приймальної комісії, тому ми піднімемо планку — щоб стати студентом Острозької академії випускникам доведеться потрудитися більше.

ДОВІДКА «УМ

Острозька слов’яно–греко–латинська академія була заснована 1576 року князем Василем–Костянтином Острозьким та княжною Гальшкою Острозькою. Серед випускників університету — гетьман Петро Сагайдачний, брати Дем’ян та Северин Наливайки, Мелетій Смотрицький, Іов Борецький.

Указом Президента України від 12 квітня 1994 року розпочалося відродження Острозької академії, а указом від 30 жовтня 2000 року університету «Острозька академія» було надано статус національного. Тож саме у цей день традиційно святкується День університету.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Як академія святкуватиме ювілей

08.30 — Божественна літургія у храмі академії.

12.30 — Флеш–моб «Через минуле в майбутнє»: приблизно 1300 студентів візьмуться за руки та поєднають три символічні точки, пов’язані з їхньою альма–матер, — сучасні навчальні корпуси університету, історичне місце Острозької академії XVI століття та будівництво нового корпусу академії. У «живому ланцюзі» візьмуть участь також історичні персонажі: фундаторка академії Гальшка Острозька, Костянтин–Василь Острозький, перший ректор Герасим Смотрицький та першодрукар Іван Федоров.

13.30 — У студентському парку завирує ярмарок–пасіка. Тут можна буде купити мед, конспекти старшокурсників, вишиванки, кераміку, ковані вироби та предмети студентського рукоділля.

17.00 — Святковий студентський концерт на центральній площі міста.