Не визубрити, а володіти матеріалом

Наступного року одним з обов’язкових предметів під час Зовнішнього незалежного оцінювання буде історія України. Тих школярів, які оберуть цю дисципліну для тестувань, звісно, цікавить, як найліпше підготуватися до тестів з історії. В Києві найкращі результати під час ЗНО з історії України показали випускники Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Шевченка: понад 45% учасників (34 учні з 75) цього іспиту отримали від 190,5 до 200 балів.

Виходить, що на дванадцять балів історію знає, принаймні, три десятки цьогорічних випускників ліцею. Яким чином учням навчального закладу вдалося досягти таких високих результатів? Секретом підготовки успішних випускників «УМ» попросила поділитися завідувача кафедри історико–суспільних дисциплін ліцею Якова Гольденберга.

— Я думаю, тут багато складових. Перша складова — загальний рівень викладання історії. Вимоги у нас високі й до викладачів, і до учнів. Відповідно, діти, які готуються до складання ЗНО, мають початково високий рівень підготовки з історії. Друга складова — високий рівень інтелектуального розвитку учнів. І це вже стосується не лише історії. Ліцеїсти навчаються за перспективними освітніми технологіями з різних предметів, з різними вчителями, і це дає їм достатньо високий рівень інтелектуального розвитку. Річ же не тільки в тім, щоб учні знали, а й у тому, щоб вони були здатні ці знання застосовувати. Наступна складова — цілеспрямована підготовка дітей до ЗНО. Ми їх не лишаємо напризволяще, допомагаємо готуватися. Тут я використовую модульно–тюторську технологію. Вона передбачає послідовне повторення кожного розділу курсу історії з самостійною роботою дітей із підручниками, зошитами, розгляд теми у класній роботі. Після цього учні проходять тренувальне тестування. І це третя важлива складова успіху. Тобто, якби не працював увесь колектив, то не було б загального рівня розвитку, якби не працювала вся кафедра історії — не було б високого рівня знань предмету історії України ...

— Іноді вчителі, батьки, самі школярі скаржаться на погану якість підручників з історії. Зокрема, що в деяких шкільних підручниках відсутня інформація, знання якої вимагається в ЗНО. Якими підручниками користуються ваші учні?

— Я ніколи не рекомендую вчитися за одним підручником, такого єдиного універсального підручника, який би стовідсотково відповідав завданню підготовки до ЗНО, поки що не бачу. Ми вчимося за різними. Сьогодні багато посібників, які видавали, починаючи з 2006—2007 року, формально відповідають програмам підготовки до ЗНО. Якісь краще, якісь гірше — ідеального немає. Але можна з найкращим підручником підготуватися погано, а можна з найслабшим підготуватися добре. Це стара радянська догма, що коли є хороша книжка, то буде все добре. У наших дітей є список книжок, якими можна користуватися, є електронний довідник з історії України, який вони можуть «скачати» на свій комп’ютер у нас у мережі, — я на літературі не зациклююся й іншим не раджу. Однак після цьогорічного тестування дійшов висновку, що діти повинні ще й обов’язково визубрити атласи з історії України. Завдання за картами були дуже складні, учні повинні були показати знання навіть незначних деталей. Склалося враження, що автори не врахували очевидної різниці між кольоровою картою атласу і чорно–білим її зображенням у завданнях на ЗНО. Насправді не так і багато було завдань по картах, але ж вони теж впливали на загальний результат.

— Зауваження щодо некоректності завдань звучали не лише щодо ЗНО з історії. В чому полягала некоректність, і наскільки, на вашу думку, такі завдання могли вплинути на результати тестування?

— Завдання повинні бути посильними. А деякі завдання, на мою думку, порушували дидактичний принцип посильності. На превеликий жаль, цього року, як і минулого, траплялися завдання, що не завжди були валідними. Правильні, але не придатні для використання в ЗНО, як, на мій погляд, деякі завдання з картами... Бувають і некоректні запитання. Наприклад, вісімнадцяте: в якому архітектурному стилі збудовано Успенський собор Свято–Успенської Києво–Печерської лаври?

а) класичному, б) романському, в) готичному, г) бароко?

На малюнку зображено собор у бароковому стилі, якого він набув після рекон­струкцій, отож наші учні найчастіше відповідали правильно, але учні з інших закладів дали високий відсоток помилкових відповідей, почали губитися. Річ у тім, що збудований він був у ХІ сторіччі в давньоруському стилі — стилю бароко тоді ще не існувало. І коректніше було би поставити питання: в якому стилі зображений цей собор? Але ж запитують — у якому стилі ЗБУДОВАНИЙ. Наші діти не помиляються, вони відповідають правильно, але потім питають: хто складає ці тести? Таким чином підривається авторитет ЗНО. Тому коректність і валідність завдань тестів з історії залишаються проблемою. Цікаво, що в попередні роки була тенденція до поліпшення якості завдань. Цього року (не знаю чому) стався провал у якості тестів. Але хочу підкреслити: це не є підставою для атак на систему ЗНО, для заяв, що його потрібно скасувати, та іншої демагогії тих, хто звик до корупції. Без цього нам нема куди дітися. Із запровадженням ЗНО у дітей з’явилася хоч якась мотивація до навчання, почали, навіщо вони навчаються.

— Якщо історичні дати однозначні, то чи виникає сьогодні полеміка з учнями щодо оцінки історичних подій?

— Ця полеміка, в основному, закінчилася в 1994—95 році, коли сталася переоцінка радянських шаблонів. У шкільних підручниках такої полеміки немає, вона поза навчанням — це журналістська полеміка, яка може тривати нескінченно... Може, десь у російськомовних регіонах ще не дають спокою якісь моменти історії, а у нас цей процес завершено. Принаймні, на результати ЗНО полеміка не може вплинути: якщо учень володіє матеріалом, він може зрозуміти, якої відповіді від нього чекає автор тестового завдання.

ДО РЕЧІ

Інформація для педагогів

15—17 лютого 2010 року за сприяння МОН та АПН України на базі Українського гуманітарного ліцею відбудеться Всеукраїнський форум акмеологічних загальноосвітніх навчальних закладів. Учасники форуму зможуть ознайомитися з досвідом упровадження принципів акмеології у практику освітньої діяльності навчальних закладів України. У програмі передбачено презентацію моделей акмеологічних шкіл України, майстер–класи вчителів, директорів, тренінги для лідерів учнівського самоврядування. Детальніше з програмою та умовами форуму можна ознайомитися на сайті www.uhl–edu.kiev.ua.