Кого ми приручили...

22.10.2009

Суть справи ми вже описували у позавчорашньому номері: сторіччя Київського зоопарку було використано для з’ясування стосунків між «групою Берзіної» та «групою Трантіна». Вийшло так, що по один бік барикад опинилася директор зоопарку Світлана Берзіна, по інший — її заступник Кирило Трантін. Трантіна підтримують, зокрема, Сергій Григор’єв та Ігор Марійчук — учасники «ювілейної бійки», яка виникла через те, що чоловіки намагались пройтися територією закладу з плакатом «Берзіну — геть!». Проблема, звісно, не у шматку картону, а у взаємних обвинуваченнях. Обвинуваченнях матеріального, фінансово–майнового порядку. Про педофілію чи — що в даному випадку було б актуальніше! — зоофілію, слава тобі, Господи, не йдеться. Тож бодай цей пункт можна відкинути... «УМ» мала можливість отримати коментар у Марійчука та записати інтерв’ю з Трантіним. А Берзіна, як і було обіцяно, сама розродилась цілою статтею. Дуже довгою і написаною російською мовою. Ми переклали її мовою державною і частково використали у підготовці цього матеріалу. Вирішили вдатися до жанру «контрв’ю», коли два опоненти відповідають на одне й те саме запитання. Щоправда, розуміти це слід не буквально, адже з Берзіною не було безпосереднього спілкування. От що в підсумку в нас вийшло:

— То що трапилось на святкуванні 100–річчя зоопарку?

— Марійчук: Ми планували з паном Григор’євим привернути увагу до проблем Київського зоопарку, зробили кілька плакатів, але потім не змогли потрапити у приміщення, де їх залишили — там за ніч поміняли замки... Отож ми пішли у жирафник, де в мене є службовий кабінет. Я взяв ватман і написав від руки: «Берзіну — геть!». Потім прийшли штатні юристи зоопарку і спитали, що ми тут робимо. (...) Вони розірвали плакат, відібрали у Сергія диктофон, повалили його на підлогу... Мені почали заламувати руки і стали бити об стіну. (...) Ми викликали міліцію, приїхала міліція, і ми написали заяви про побиття.

— Берзіна: Як виявилося, панове Марійчук, Григор’єв і колишній директор Центру реабілітації кажанів Володимир Тищенко іще до свята почали готувати плакати, що критикують теперішній менеджмент зоопарку. Мало того, що вони займались цим у робочий час, так ще й не забрали свої плакати додому. Тому в свято вони й намагались зламати двері реабілітаційного центру арматурою. (...) Наші юристи пояснили їм, що їхні дії можуть кваліфікуватись як незаконне проникнення зі зломом. (...) Наші юристи викликали міліцію, а Марійчук напав на одного зі співробітників, порвав йому куртку і розбив мобільний телефон.

— Події 17 жовтня — лише верхівка айсберга. В чому конкретно полягають претензії до методу і стилю роботи ваших опонентів? (Вкрадено кошти, голодують тварини, з тваринами жорстоко поводяться абощо).

— Трантін: Про гроші говорити не буду — це компетенція правоохоронних органів. Можете приїхати до зоопарку і спробувати потрапити на зимове помешкання слона. Помешкання не готове. Потім можете піти на пташник — там теж нічого не готово. Далі йдемо до мавпятника — аналогічна ситуація. У ведмедів другий рік ніяк не можуть закінчити вольєр, вони сидять у приміщенні 1939 року побудови. Пройдіть копитним рядом, зазирніть у антилопник — це вже 60–ті роки, але там нічого нема, навіть стоків для нечистот. А найбільше обурює ставлення до людей — вони не отримали форму, а на вулиці вже холодно, то хто буде прибирати у тварин? Директор? Директор двічі за останні півтора місяця їздила за кордон. (...) Слону поміняли раціон харчування, але ж він за 40 років звик харчуватися саме так, а не інакше. Він на цілу тонну схуд, усі просто шоковані, це ж наш улюблений слон (...). У «кеерушників» (контрольно–ревізійного управління. — Авт.) до Берзіної багато запитань, і де поділися «опікунські» кошти — неясно. Нічого нового в зоопарку не побудовано, окрім вольєра для риб, та й те... Його так побудували, що не наважились відкрити 17–го числа, а гроші на нього пішли чималі — 400 тисяч гривень. Мабуть, директору на закордон...

— Берзіна: Суть конфлікту ясна: це боротьба Трантіна за збереження корупційного бізнесу з незаконного розміщення торговельних точок у зоопарку. (...) Коли я прийшла до зоопарку в лютому 2008–го, після звільнення попереднього директора через масову загибель тварин та виключення зоопарку з EAZA (Міжнародної асоціації зоопарків та акваріумів. — Авт.), зоопарк мав борг у кілька мільйонів гривень, а більшість кормів на зиму не було закуплено. Поточні проблеми мені вдалося вирішити. У тому числі я звільнила всіх співробітників, помічених у п’янстві та прогулах. Проте зоопарк вимагав повної реорганізації. (...). Саме тоді до мене підійшов начальник науково–просвітницького відділу Трантін і запропонував реорганізувати роботу торговельних точок. Я прийняла його пропозицію і призначила своїм заступником з маркетингу, про що наразі дуже шкодую. (...). Згідно з перевіркою КРУ, Трантін допустив низку махінацій при розміщенні павільйона тропічних метеликів, восьми ігрових автоматів та трьох автоматів з продажу продуктів харчування. Орендної плати від них зоопарк не отримував. (...) Нині ми ініціювали службове розслідування та звернулися до міліції. Кирило Трантін ризикує втратити не лише свій незаконний дохід, а й свободу.

— Наскільки постраждала репутація Київського зоопарку в очах міжнародних партнерів?

— Трантін: У 1994 році київський зоопарк прийняли до EAZA. Тоді ми спеціалізовувалися на розведенні амурських тигрів, а наші тигренята роз’їжджалися по інших зоопарках світу. Фактично EAZA — це структура, яка допомагає зоопаркам «дружити». Потім нас виключили звідти, але всю цьогорічну весну і все літо пані Берзіна розповідала, що нас візьмуть назад. Вона поїхала у Копенгаген, витратила там купу грошей, а коли повернулася, то сказала, що нас в EAZA не прийняли (...). Працівників це дуже сильно обурило, тим паче що вона зібрала нараду і сказала: «Хто буде багато говорити про EAZA, тих я звільню». І звільнила трьох працівників за те, що вони підписали відкритий лист міністру екології. Фактично на сьогодні наукового відділу зоопарку не існує, його просто знищено...

— Берзіна: Нині в кожному секторі зоопарку працюють кваліфікований зоолог та зоотехнік. Наш головний ветеринарний лікар Андрій Марунчин — один із найбільш авторитетних фахівців Європи. Курирують колекцію зоопарку й іноземні партнери — Стів Пінчер та Анна Вестбері, чиє призначення до Київського зоопарку було рекомендовано Домініком Тропіано — куратором від EAZA в країнах Східної Європи. Нині ми докладаємо всіх зусиль, аби наш зоопарк здолав труднощі та відродив славу одного з найкращих зоопарків Європи (...) Саме тому заяви Трантіна про те, що з зоопарку звільнили всіх спеціалістів, — цинічна брехня...

 

P.S. Звісно, у цій історії, викладеній у три голоси, проситься щось на кшталт постскриптуму. Але ми не будемо підбивати підсумки. Хоча б тому, що наші герої, безумовно, відіграли лише перший раунд. Бій триває, і ми про нього ще почуємо. Але найгірше те, що про нього знатиме і «всує» згадувана EAZA...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>