Рада звірів

03.10.2009
Рада звірів

«Колеги, давайте візьмемо під опіку депутатів». (Колаж Людмили КАПУШ, Наталі ШЕВЧЕНКО.)

Перед початком нового політичного сезону (який, щоправда, у парламенті відчутно загальмував) депутати отримали листи від директора Київського зоопарку Світлани Берзіної. Отримали — за рідким винятком — майже всі. Як кажуть джерела «УМ», не написала Берзіна хіба що відкритим опонентам Черновецького. (Нагадаємо, що пані Світлана є також радником міського голови з питань охорони навколишнього середовища).

У листах йшлося про таке: «Шановний Депутат Депутатович! Запрошуємо вас приєднатися до програми опіки над тваринами Київського зоологічного парку, що надає можливість як фізичним, так і юридичним особам реалізувати своє бажання зробити внесок у збагачення колекції столичного зоопарку та покращити умови утримання тварин».

Власне, епістоли такого ґатунку відкривають помічники народних депутатів, тож більшість месиджів, напевно, до адресатів так і не потрапила. В усякому разі, на сьогодні бажаючих «реалізувати своє бажання» і поняньчити антилопу гну серед народних обранців так і не знайшлося. Це «УМ» підтвердили й у прес–службі зоопарку.

Зараз серед опікунів залишаються все ті ж персони, що й раніше: чиновники КМДА, засоби масової інформації, окремі «фізичні особи». Наше видання вже перераховувало «зоомеценатів» і згадувало, зокрема, про те, що найбільшу тварину зоопарку — слона Боя — взяв під крило мер Черновецький.

До речі, політики дарма ігнорують отримане ними запрошення: до зоопарку ходить чимало люду, який проводить там інколи цілий день. І поки «бамбінос» бавляться на дитячому майданчику з маленькими поросятками, батьки від нудьги прочитують усі таблички на вольєрах. А опікуни тварин мають право розміщувати свою інформацію поруч із «всиновленою» «живністю».

Тож до уваги парламентаріїв тих фракцій, чиї лідери балотуються на посаду Президента: не втрачайте дорогоцінну можливість попіаритись так задешево. Банери «Вона працює» чи «Він почує вашу думку» будуть дуже доречними поруч із мартишкою зеленою чи скунсом смугастим. А втім тварин на вибір — як до великого Потопу. Тож навіть без прив’язки до президентських виборів можна зробити яку–небудь мурену чи носуху колективним дітищем Верховної Ради. Дочкою, так би мовити, полку…

 

Проста арифметика

Стати опікуном тварини в зоопарку зовсім просто: треба укласти договір на термін від 3 до 12 місяців. А відтак сплачувати гроші, помноживши суму, в яку обходиться утримання тварини протягом доби, на кількість діб. Плюс додати 50 відсотків від вартості харчів на догляд за твариною. За це меценат отримує абонемент на безкоштовне відвідування зоопарку, а також табличку зі своїм іменем та власною інформацією біля клітки тварини. З усіх тварин більше за всіх у грошовому еквіваленті «важить» слон — якщо вірити працівникам зоопарку, він щодня об’їдає Черновецького на 1080,95 гривні. А найдешевший — короп Кої. Ця рибинка вдовольняється харчем на 15 копійок. Решта «апетитів» представлена у табличці:

Тварина Вартість годування на добу (в грн.)

1 Жирафа сітчаста 591,77

2 Носоріг південний білий 362,60

3 Тигр амурський 275,46

4 Гіпопотам 216,07

5 Лев 210,46

6 Верблюд двогорбий 179,72

7 Бізон американський 146,02

8 Горила 143,85

9 Уссурійський білий ведмідь 135,91

11 Леопард 123,65

11 Ігуана рогата 96,89

12 Кінь Пржевальського 94,57

13 Олень плямистий 83,46

14 Шимпанзе 80,60

15 Алігатор китайський 36,40

16 Пінгвін Гумбольдта 34,71

17 Лелека білий 19,35

18 Черепаха азіатська 4,74

19 Піраньї 2,30

 

P.S. Свого часу «УМ» ставила запитання, наскільки обґрунтованими є подібні цифри. Пані Берзіна відповіла, що всі звіти регулярно надходять меценатам, а ті, мовляв, претензій не мають. Звіти — звітами, та все ж хотілося б подивитись на ту купу їжі (вартістю майже у 100 гривень), яку наминає за день ігуана рогата. З цього приводу пригадується не дуже дотепний, але доречний анекдот, коли працівника зоопарку запитують, чи справді слон може з’їсти за день стільки–то кілограмів бананів. «З’їсти–то він може, — зітхає дядько. — Та хто ж йому дасть?».

 

P.P.S. До речі, за словами заступника Голови Верховної Ради Миколи Томенка, утримання одного депутата в день обходиться державі у 800 гривень. Це — чотири п’ятих слона або ж два з половиною носорога. А якщо виміряти вартість парламентаріїв у мартишках (лише 30 гривень на добу), то цифри просто вражають. Тож робімо висновки — хто чого вартий та на кого цікавіше дивитись...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>