Заморозити. Це найпростіше і найзручніше, адже із розморожених грибів ви зможете приготувати будь–яку страву. Ідеальний варіант — помити, добре висушити, почистити, розсортувати в пакетики і вкласти у морозильник. Але так гриби займуть багато місця. Я віддаю перевагу другому варіанту, більш компактному — заморожую гриби вже порізаними, посоленими і відвареними.
Посушити. Для цього годяться всілякі гриби, навіть трішечки червиві білі («гади» тікають із них у процесі сушки), окрім хіба що опеньок (тонкі ніжки опеньок перетворюються на жилаві ниточки, несмачно). Краще не бавитися з «намистом», нанизуючи гриби на шовкову нитку: важкі білі чи підберезовики, особливо якщо вони ввібрали осінню вологу, постійно зриватимуться. Чи не краще розкласти «лісові набутки» на дощечках, на яких ви зазвичай нарізаєте хліб чи м’ясо, і покласти їх неподалік плити. У духовці сушити гриби не рекомендовано.
Засолити. Так як, скажімо, огірки в діжках чи помідори. Солять зазвичай гриби «нешляхетних» видів, ті, в яких низ шляпки пластинчастий, та й то не всі. Наприклад, про засолені опеньки я не чула, а от грузді, всі рядовки, зокрема зеленушки, лисички — це класика народної кухні. У літрі кип’яченої води розчиніть 100 грамів солі і залийте ними ретельно вимиті та перебрані гриби. У грубому підрахунку це пропорції розсолу для трилітрової банки. Закривайте їх звичайними капроновими кришками. До розсолу додайте те, що любите, — корінь хріну, зернята кропу та гірчиці, духмяний і чорний перець горошком, лавровий лист тощо.
Законсервувати. Рецепт такий: на літр води — 80—100 грамів оцту (залежно від смаку, тож попробуйте маринад і, за потреби, додайте ще трохи оцту), 2 ст. ложки солі, 1 ст. ложку цукру, а також зерна гірчиці, лавровий листок, по 4—6 горошин чорного перцю і так само духмяного, дрібку гвоздики. Помиті, порізані гриби проваріть хвилин 15 після кипіння, знімаючи пінку. Окремо у великій каструлі приготуйте маринад. Проціджені зварені гриби вкиньте у маринад і на маленькому вогні потримайте хвилин 10. Усе — можна розкладати по банках і закручувати.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
