30 березня. Урочисте відкриття Року, яке побачать «вживу» лише запрошені в київський Оперний театр VIP-персони, зокрема і обидва президенти з дружинами, обмежиться винятково елітарною класикою. Національний симфонічний оркестр Польського радіо з Катовіц (диригент Войцех Міхнєвський) виконає твори комплементарно підібраних авторів — модного на Заході поляка Генрика Миколая Гурецького та класика Кароля Шимановського, уродженця України.
Квітень. 1 квітня в Донецьку, 3 — у Києві та 5 — в Одесі пройдуть концерти під назвою «Проникнення». Це поєднання класичної музики сучаних польських композиторів з джазовою авангардою. Твори Гурецького, Кіляра, Буярські виконають камерний оркестр АУКСО, піаніст Януш Олєйнічак, а також два цілковито різні джазмени — один з найвідоміших у світі джазових музикантів, мультиінструменталіст Міхал Урбаняк та 33-літній композитор і аранжувальник Лєшек Можджер, якого називають «одкровенням польського джазу останнього десятиліття».
2 квітня у Тернополі,4 — в Ужгороді, 6 — у Львові піаністка Ева Поблоцька представить власні аранжування найвідоміших творів Шопена.
В Одесі 24-25 та 26-27 квітня піаніст, музичний новатор Зигмунт Краузе представить власні твори, якими здобув собі європейську славу, в монофестивалі «Два дні і дві ночі».
Травень. Планується до Дня Києва концерт найвідомішої у нас естрадної польської співачки Кайї, а також гурту «Блю кафе» — польського претендента на «Євробаченні-2004».
22-28 червня в Одесі, Києві та Львові — концерти «Групи МоКарта», струнного квартету з амбіціями музичного кабаре, який виконає твори з пограниччя класичної та рокової музики та жартівливі варіації серйозних музичних канонів.
27 червня у столиці звучатиме «Кредо» всесвітньо відомого Кшиштофа Пендерецького.
Квітень. Любовні ігри на тлі війни, написані Вітольдом Гомбровичем, відтворено Яном Якубом Кольським у фільмі «Порнографія», неоднозначно сприйнятім у самій Польщі. Кияни зможуть побачити «Порнографію» 25 квітня, причому в химерному поєднанні з джаз-роковим концертом гурту А2, в якій за фортепіано — виконавець головної ролі в цій стрічці Кшиштоф Майхжак.
Травень. Чимало імпрез у рамках Року Польщі навіяно творчістю Гомбровича. Так, до Харкова 15-19 травня завітає театр «Маска» з Жешува і представить «Пана Твардовського» — спектакль без тексту, поєднання танцю, пантоміми і елементів лялькового театру. На осінь заплановано читання Гомбровича у київському театрі-студії «Сузір'я».
А в Київ театр «Вибжеже» привезе у травні сучасну інтерпретацію чеховської «Чайки». Також на День Європи — 15 травня — Києвом гулятимуть актори на ходулях. Гулятимуть не просто так, а з вуличним спектаклем — давно забутим у нас дійством — митці театру «Бюро подорожей».
10-16 травня у Києві під почесним патронатом польського міністра культури Вальдемара Домбровського (патрон не випадковий, бо пан міністр свого часу був актором і режисером) пройде сім ретроспективних вечорів Анджея Вайди. До занурення у Вайду пропонуються, зокрема, стрічки «Попіл і діамант», «Усе на продаж», «Дантон», «Пан Тадеуш», «Хроніка любовних випадків», низка документальних фільмів.
Окрім того, на більш віддалений від відкриття Року час планувалася ретроспектива фільмів Махульського (режисера «Дежа вю» та «Ва-банк»), а в рамках кінофестивалів «Молодість» — стрічки молодих польських кінематографістів, «Українська альтернатива» — авангардного польського кіно.
Квітень. Від завтра у Київській галереї Спілки художників у проекті під загальною назвою «Доба романтизму» експонуватимуться твори найвартісніших молодих митців Польщі та України. Це буде польсько-український мікс живопису, фотографії, відео- та просторової інсталяції.
З0 квітня по 9 травня в Українському національному музеї — виставка Бруно Шульца: 50 рисунків і графічних робіт з колекції Варшавського музею літератури.
Травень-липень. Від 21 травня відкриється найамбітніший мистецький проект Року — виставка «Занурення» у Центрі сучасного мистецтва в Києві. Це буде спроба зрозуміти присутність традиції східного християнства у творчості сучасних польських художників — Смочинського, Машлянка, Грика, Мица і — як особливий пункт програми — Єжи Новосєльського.
Книжку взагалі важко вкласти у демонстраційно-часові рамки. Утім і для літератури є час на саморекламу — книжкові ярмарки. Так, польська література буде представлена на столичному Міжнародному книжковому ярмарку в травні — Польським Інститутом в Києві та Інститутом книги з Кракова. Планується, окрім виставки, влаштувати літературні читання, зокрема віршів Юліана Тувіма. А окремий «польський день» буде виділено на вересневому Форумі видавців у Львові, який прикрасять «живі класики» — Анджей Стасюк, Ольга Токарчук. Спеціально до Форуму краківський Інститут книги засновує серію «Бібліотека польська», в якій буде видано українською Чеслава Мілоша та вірші Віслави Шимборської. Загалом існує 84 пропозиції перлин польської літератури для перекладу на українську.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
