Зніміть відео для інтернету

18.09.2009
Зніміть відео для інтернету

Україна чекає справжніх інтернет–каналів, а не любительських.

Множаться знайомі, які відмовляються від одного з «ящиків» у домі — за допомою спеціального пристрою комп’ютерний монітор люди використовують і за прямим призначенням, і як екран телевізора. Проте одна справа — з допомогою адаптора переглядати на «компі» програми звичайних телеканалів, і зовсім інша — дивитися в інтернет–мережі інтернет–канали. В Америці та Європі масове створення останніх відбувається уже кілька років поспіль. Активно інтернет–телебачення розвивається в сусідній Росії, а в Китаї — у звязку з карколомною комп’ютеризацією — почали створювати навіть державний веб–канал. На українській веб–ниві з’явилися тільки перші «паростки», які не назвеш повноцінними інтернет–каналами.

Якщо в пошукові системи ви введете слова «інтернет–канал» та «Україна», можете натрапити, приміром, на «ТБ Дрогобич», який транслюється винятково в мережі інтернет. Місцеві події Дрогобича і Львівської області, звичайно, можуть бути у світовій павутині. Проте це лише ілюстрація того, що вміючи створювати сайти і маючи найпростішу відеокамеру, можна створити веб–сторінку, «загнати» в неї рухливу картинку — і назвати це інтернет–каналом. До речі, зараз у Києві можна знайти не одну пропозицію щодо створення корпоративних відеосайтів. Проте аматорсько–індивідуальний рівень ми не зачіпаємо. Як і спеціалізованих музичних веб–сайтів чи з питань нерухомості.

У травні нинішнього року стартував онлайн ТБ–канал «Країна TV», засновники якого вирішили завоювати інтернет–користувача, котрий самостійно вирішує, що й коли йому дивитися. Проект презентують «як медіа нового сучасного формату». Оформлення і рубрикатор «Країни TV» спочатку налаштовує на те, що на онлайн–каналі можна знайти все — від політики до розважальної інформації. Насправді ж про повноцінне наповнення не йдеться. Спочатку на «Країні TV» можна було знайти більш–менш оперативну, але ніяк не ексклюзивну економічну чи політичну інформацію. «Канал знаходиться на останній стадії формування, — коментує «УМ» генпродюсер «Країни TV» Олександр Годинюк. — Ми відмовилися від новин, до яких швидко втрачається інтерес. Зараз намагаємося робити те, що буде цікавим і сьогодні, і через три місяці, — своєрідний відеожурнал. У далекому майбутньому ми повернемося до оперативної інформації, проте це буде інша лінія відеоканалу. В умовах кризи доводиться вибирати. Фінансовий бік питання є дуже визначальним при цьому. Творити і робити все, що запланував у бізнес–проекті, можна лише в умовах повноцінної фінансової підтримки».

За словами Олександра Годинюка, у штаті його каналу трохи більше десятка людей, відсотків 30—40 відеоконтенту приносять ті, хто не працює на каналі. «Інтернет–телебачення в Україні буде розвиватися незалежно від того, хочемо ми цього чи ні, — каже генпродюсер «Країни TV». — Ми потрапили на хвилю, на якій хотіли бути. І знали про ризики, коли почали розкручувати проект у час кризи. Ми не збираємося відмовлятися від інтернет–каналу, паралельно запускаємо новиннєвий і спортивний веб–сайти».

«Ще кілька років тому не були настільки популярні, як сьогодні, блоги чи форуми. Думаю, з відео буде те ж саме, коли його можна буде без проблем передавати з мобільних телефонів і на канали, і на інтернет–сайти, — розмірковує президент медіа–холдингу «Главред» Віктор Шлінчак. — Кілька місяців тому я був у Польщі на великому конгресі, куди з’їхалось багато телевізійників зі Східної і Західної Європи, США, Канади. Була ціла панель, де розглядали питання відео в інтернеті. Так, наприклад, представниця Ізраїлю розповідала, що вони роздали 100 відеокамер студентам, які навчаються на факультетах журналістики. Студенти ходили вулицями й знімали відео — таким чином наповнювався сайт відеоматеріалами. Інтернет–телебачення рано чи пізно прийде і в Україну. Для цього є дві важливі умови: по–перше, не потрібні ліцензії (принаймні на даний момент), по–друге, це малозатратні й малобюджетні — у порівнянні з традиційним телебаченням — проекти. Думаю, що і наш холдинг долучиться до цього проекту. Зараз ми розробляємо спеціальні форми, які б давали змогу відео, яке надсилають наші користувачі, відображати на сайті. Сподіваємося, це ми зможемо робити уже після Нового року».

Усе, що позиціонується зараз в Україні як інтернет–телебачення, перебуває на стадії початкового розвитку. «Уже через пару років це буде абсолютно інша картинка», — прогнозує телевізійний експерт Наталія Лігачова.

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>