Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
«Дон Кіхот. 1938 рік». Театр ім. Лесі Українки. Художник — Давид Боровський.
У 2009–му художникові Давиду Боровському виповнилося б 75 років. (До свого ювілею знаменитий філософ сценічного простору не дожив три роки). Ця дата та ще той факт, що театральні вистави не довговічні — з півтори сотні спектаклів, які оформлював Боровський, у діючих репертуарах нині залишається не так уже й багато — і підштовхнули керівництво Театру імені Лесі Українки, де починав сценограф, до організації такого фестивалю. Щоправда, ця ідея, як і будь–які інші мистецькі починання, пройшла через горнило кризи. Заявлені раніше театри «Ленком» та «Ермітаж» через брак фінансування з афіші фестивалю довелося викреслити. З цієї причини варіант із запрошенням оперних театрів організатори навіть не розглядали, хоча саме оперні постановки в оформленні Боровського вважають найяскравішими в його творчості. Тож на фестивалі, який триватиме з 17 вересня до 1 жовтня, покажуть шість спектаклів Театру імені Лесі Українки і два — Санкт–Петербурзького академічного Малого драматичного театру — Театру Європи Льва Додіна.
Фестиваль розпочнеться відкриттям «Простору Боровського» — експозиція, в якій зібрані фрагменти творчих проектів художника, буде постійно діючою. За словами художнього керівника Російської драми Михайла Рєзніковича, саме Боровський та Хохлов суттєво і навіть визначально вплинули на розвиток цього театру, на те, яким він є зараз, а тому про часові обмеження «Простору Боровського» не могло бути й мови. Однією з центральних подій фестивалю стане творча зустріч зі Львом Додіним — режисер разом із Давидом Боровським поставив вистави «Дядя Ваня», «Король Лір», які його Театр привіз до Києва, а також опери «Електра», «Пікова дама», «Мазепа», «Отелло», «Саломея» та інші. У рамках фестивалю мало б відбутися і вручення премії «Майстер», яку Михайло Рєзнікович анонсував навесні. Але до останнього ця подія залишалася під питанням. «Засідання журі, до складу якого входять Петро Толочко, Роман Балаян, Роман Кофман, уже відбулося, — коментує ситуацію Михайло Юрійович, — лауреатів ми вже визначили і проголосували за них. І якщо мерія знайде кошти, ми цю премію вручимо». Якщо ж із фінансуванням нічого не вирішиться, художній керівник Російської драми сподівається, що принаймні до кінця року лауреати отримають свою нагороду.
Давид Боровський (1934—2006).
Народний художник України та Росії. Лауреат Державної премії РФ, Незалежної премії «Тріумф» та багатьох інших престижних відзнак. Народився в Одесі. Працював у Національній опері України, театрах імені Лесі Українки, імені Івана Франка. Більше тридцяти років обіймав посаду головного художника Театру на Таганці (Москва). Співпрацював із режисерами різних шкіл та напрямків — Михайлом Рєзніковичем, Леонідом Варпаховським, Олегом Єфремовим, Галиною Волчек, Леонідом Хейфецем, Олегом Табаковим... Оформлював вистави в Італії, Німеччині, Франції, Фінляндії, США.
Його називали художником із режисерським мисленням. А сам він про режисерів говорив так: «Цікаво «спіймати» відмінність одного режисера від іншого. Це як у релігії: є, наприклад, християнство, а в ньому чимало різних течій. І розбиратися в них людині, яка цим захоплюється, завжди цікаво».
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>