Варшава-Київ. Напружене вщухання
Перед нами, схоже, розгортається дипломатична операція, яку не супроводжують гучними заголовками. >>
Щоосені 16 вересня о 19–й годині на столичному майдані Незалежності збирається гурт людей зі свічками в руках і німим запитанням у поглядах. Відповіді на нього вони не отримують ось уже дев’ять років. Стільки минуло відтоді, як, вийшовши з квартири колеги по інтернет–виданню «Українська правда» Олени Притули, редактор «УП» Георгій Гонгадзе більше ніколи не повернувся додому. Як на вулицях Києва з’явилися оголошення з чорним силуетом зниклого журналіста, і вперше пролунало досі риторичне: «Кучмо, де Гонгадзе?» З кожною сумною річницею людей на Майдан приходить усе менше, а скорботне мовчання за Гією та всіма загиблими журналістами триває на хвилину довше. Завтра о 20.00 «хвилина мовчання» розтягнеться на цілих дев’ять.
Утім сказати, що за ці роки у справі Гонгадзе не змінилося геть нічого, означало б дещо покривити душею. Уже більше року як засуджені за викрадення і вбивство Гії безпосередні виконавці злочину, троє колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження і кримінальної розвідки МВС — Валерій Костенко, Микола Протасов і Олександр Попович. А нинішнє 16 вересня зустрічає за ґратами і їхній екс–начальник, один із найважливіших (з нині живих) свідків у справі Гонгадзе — генерал «наружки» Олексій Пукач. За його свідченнями вже нібито знайшли й череп, без якого досі не могли поховати знайдене в лісі під Таращею тіло редактора «УП». Та чи знайдуть справжніх замовників і натхненників цього страшного вбивства?
З огляду на арешт Пукача, цього року учасники акції на майдані Незалежності висунуть конкретні вимоги до влади з метою забезпечення всебічного, об’єктивного та ретельного розслідування вбивства журналіста. І звернуть увагу на небезпеку появи нових жертв, навівши конкретні приклади погроз на адресу журналістів з боку можновладців та чиновників різних рівнів. Традиційно жодних політичних гасел чи агітації на заході не буде — акцію організовують звичайні громадяни, які особисто були знайомі з Георгієм Гонгадзе, і ті, кому дорогі ідеали свободи слова, незалежної журналістики, прав громадян.
Як і минулого року, акція пам’яті Гонгадзе та всіх загиблих українських журналістів провідбудеться біля Головпоштамту. Прийти запрошують усіх небайдужих. І політиків, звісно, теж — винятково як звичайних громадян.
Перед нами, схоже, розгортається дипломатична операція, яку не супроводжують гучними заголовками. >>
Чимало членів політичного тераріуму — бомонду посадовців несподіваний кабмінівський переполох відпоїли хто як міг, залежно від наслідків. >>
У четвер, 16 липня, президент Володимир Зеленський повідомив, що запропонує парламенту призначити Євгенія Хмару міністром оборони. Наразі Хмара, який є тво глави СБУ, за дорученням президента буде виконувати обовʼязки міністра оборони України. >>
У середу, 15 липня, Михайло Федоров заявив, що піде з посади керівника Міноборони. Перед гучною заявою молодого міністра низка медіа й нардепів писали, що президент Володимир Зеленський хоче замінити його. >>
Україна продовжує переживати жахливі, трагічні ракетно-дронові удари. >>
Перед нами не просто черговий саміт НАТО. В Анкарі, схоже, народжувався новий Альянс. >>