П'ятирічка смутку

26.03.2004

      Учора виповнилася п'ята річниця з початку бомбардувань НАТО Югославії та її провінції Косово. В цей день Косово відвідав голова дипломатії ЄС Хав'єр Солана, який, власне, і віддав наказ про бомбардування, бо на той час займав посаду генсека Альянсу. «Прогрес», що за ці роки стався в Косово, шокував Солану. «Для мене це страшне — приїхати до Приштини через п'ять років після введення в Косово міжнародної місії і побачити вбитих, спалені будинки та святині. Я розчарований і вражений», — зізнався Солана на прес-конференції після зустрічі з оонівським адміністратором провінції Гаррі Холкером.

      Розлючений натовп косовських сербів, які після минулотижневого, найбільшого за останні п'ять років спалаху насилля (воно забрало життя 28 осіб та 500 залишило пораненими) тепер змушені переховуватися у таборі біженців y місцевості Косово Польє північніше Приштини, просто не пустив Солану, Холкера та комісара ЄС із закордонних справ Кріса Паттена на територію табору. Серби звинувачували візитерів у тому, що вони не зуміли захистити їх, а Солана у відповідь просив пробачення та закликав біженців зберігати мужність і не залишати провінцію. Нагадаємо, що1999 року під тиском тутешніх албанців із косовського краю втекли 200 тис. сербів. Речник поліції ООН Дерек Чеппелл вважає, що останні заворушення, під час яких було спалено 800 будинків сербів та 30 православних церков і монастирів, були сплановані албанською стороною. Вже заарештовано більше 200 підозрюваних. У столиці провінції Приштині на мітинг із нагоди роковин бомбардувань зібралося приблизно тисяча албанців, які дякували НАТО за припинення нападів на них із боку сербів та дарували миротворцям квіти.

      Після припинення авіарейдів навеснi 1999 року Косово номінально залишилося частиною Сербії, але перейшло під фактичний контроль адміністрації і поліції ООН та міжнародних миротворчих сил KFOR, з 18,5 тисячі бійців яких більшість походять з країн НАТО. Український контингент є частиною українсько-польського батальйону і базується на півдні Косова поблизу кордону з Македонією. Від операції НАТО та адміністративного перепорядкування виграли 1,8 млн. албанців Косово, які плекають надії про незалежність від Сербії, а програли 100 тис. сербів провінції, які тепер помінялися з албанцями місцями, тобто стали переслідуваними.

      Уряд Сербії розробив і представив цього тижня в Брюсселі керівництву ЄС нову стратегію захисту сербів Косова від албанців, повідомляє «Франс Пресс». Вона полягає в адміністративній децентралізації провінції та створенні територіальних автономій у місцях компактного проживання сербів. Президент Сербії і Чорногорії Светозар Марович наголосив, що Косово і так уже поділено на сербські та албанські регіони, всупереч пропонованій політиці мультикультуралізму, яка безуспішно пропагувалася останні п'ять років ООН та НАТО. Тому політика децентралізації буде лише підтвердженням уже існуючих реалій.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>