З аудиторії — у номери!

27.08.2009

...Морська хвиля з шумом накочувалась на скелястий берег, де увечері після роботи відпочивали студенти Київського національного торговельно–економічного університету. Вони проходять практику в готельному комплексі «Таврія» неподалік Ялти.

— «Теорія сліпа, мій друже, лиш дерево життя препишно зеленіє», — цитуючи славетного німецького класика, звертаюся до студентів. — Хто ці слова написав?

— Наш декан, Михайло Іванович, — відповідь буквально тоне у вибухові гомеричного сміху. — Це його давня мрія — половину навчального процесу приділяти практичним заняттям.

Так, це і справді блакитна мрія декана факультету ресторанно–готельного і туристичного бізнесу КНТЕУ Михайла Пересічного, яку він поступово, крок за кроком, втілює в життя.

— Адже що таке сучасний спеціаліст? Це людина, яку навчали за найсучаснішими методиками й технологіями, яка, освоївши їх, і сама прагне до того, щоб відповідати вимогам часу. А де вона може навчитися цьому? Отож і добираємо, як місця виробничої практики, справді сучасні підприємства і комплекси, де б наші майбутні технологи громадського харчування могли працювати поруч із кваліфікованими кухарями, а менеджери туріндустрії чи готельно–ресторанної справи — вчилися психологічним нюансам спілкування з найпримхливішими клієнтами...

Сьогодні лише лінивий не знає, що Україна готується прийняти участь у чемпіонаті Європи з футболу 2012. Здавалося б, що під цю подію в країні мали б зводитися п’ятизіркові готельні комплекси, та наразі забезпеченість ними складає всього 10%! А коли їм і суджено з’явитися, то й персонал у них має бути відповідним. Саме цього і прагнуть у КНТЕУ.

Факультет ресторанно–готельного і туристичного бізнесу КНТЕУ щороку відправляє своїх студентів на виробничу практику і стажування в найвідоміші готелі і туристичні комплекси Греції, Туреччини, Криту. Сервіс у тамтешніх готелях, як правило, теж вищий, ніж у нашому Криму. А от ціни — не на користь вітчизняного курорту.

Але і в наших українських палестинах вже є прекрасні готельні комплекси на зразок «Таврії» на Південному березі Криму. Його управляючий Михайло Штейнберг кілька років тому закінчив Інститут вищої кваліфікації КНТЕУ і не проти, щоб студенти з його альма–матер стажувалися саме тут — у службі прийому і розміщення гостей та ресторані. До речі, й оплату їм гарантують гідну, і професійних секретів від них старші колеги не тримають. Наприклад, чи чули ви про чорноморську кухню? Певно, що ні. А все тому, що це — ноу–хау місцевих кулінарів за підтримки партнерів із КНТЕУ, яке передбачає використання власне чорноморських продуктів.

— Тут настільки красиво, що просто подих захоплює, — розповідає майбутній менеджер готельно–ресторанної справи, другокурсниця Анастасія Некрасова. — Здається, це зовсім і не Крим, завалений сміттям, до якого, на жаль, наше око вже звикло.

— Якось ми побували на екскурсії в ландшафтному парку у Форосі, — приєднується до розмови Катерина Касьяненко. — Колись знаменитий своєю красою парк, сьогодні — щось на зразок занедбаного райського куточка. Якщо і правда, що на його створення знаменитий за часів Російської імперії промисловець Кузнєцов витратив стільки сотенних кредитних білетів, що їх вистачило б укрити його територію, то коли б він потрапив до свого дітища зараз — умер би від болю й образи. Тобто ми вчимося не тільки тому, як працювати з потенційними туристами, а й тому, як не зіпсувати їм настрій від побаченого...

Зразок для наслідування, Михайло Штейнберг, у нинішніх практикантів уже є. З ним студенти дуже скоро знову зустрінуться: він читатиме їм в університетських аудиторіях курс готельного менеджменту...

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>