Піраміди смаку

26.08.2009
Піраміди смаку

Єгипетський плов: рублена баранина і рис. (з сайту www.sxc.hu.)

Один із наймасовіших туристичних маршрутів українців — на роздоріжжя Африки й Азії. Море, від якого кільканадцять годин автобусом до єгипетських пірамід, — це порівняно дешево й екзотично; інші люди, культура і, звичайно ж, кухня. Тому спробуємо привідкрити кришки каструль (чи якого там національного посуду) єгипетських господинь. І не зможемо не помітити, що тут усього намішано: від кулінарної майстерності арабських сусідів, турків, греків.

І хліб, і фіга, і гранати

І в Єгипті хліб — усьому голова. На сніданок, обід чи вечерю до столу обов’язково подають традиційні круглі хлібці з висівками, обтрушені білим пшеничним борошном. Їх, як і грецьку піту, розділяють навпіл. Додатком до хліба можуть бути чисельні закуски, наприклад, баклажани з оливковою олією і часником, паста з турецького гороху чи кунжутного насіння, в яке обов’язково додають білий тмин. Останнє — це славнозвісний єгипетський соус тахіні, а тмином пропахла кожна єгипетська господа. Як у Греції чи Туреччині, в Єгипті популярні рулетики з виноградного листя, нафаршировані м’ясом і рисом чи овочами.

Єгипет — країна, де люд особливо не розкошував і не розкошує, тому однієї з основних складових їжі були й залишаються різні боби. На сніданок тут можуть їсти яйце з пюре, натовченого із відвареної квасолі, з помідорами, цибулею і спеціями. До речі, на вулицях Луксору чи Шарм–ель–Шейха з яток ( як у Києві пиріжки чи хот–доги) продають хліб із квасолевою начинкою. Традиційний для єгипетського столу салат — це помідори, коріандр, м’ята, трохи зеленого гострого перцю і цибуля, заправлені часниковою олією.

І єгиптяни рублені баранину чи яловичину зі спеціями і цибулею оформляють котлетою і запікають «кофту». Цю м’ясну страву на землі фараонів традиційно подають з рисом, сочевицею, зеленню, салатом із помідорів, соусом тахіні та, зрозуміло, хлібом. Національний делікатес — засмажені на грилі й нафаршировані рисом чи овочами голуби.

Червоне море дарує єгиптянам рибу і морепродукти. І тому ніжне м’ясо вугра, обсмажене в олії, тут пропонують просто вуличні продавці. У невеличких рибних ресторанчиках подають величезні порції (на трьох точно вистачить) асорті з креветок, кальмарів, морських гребінців. Один із найуживаніших видів риби в Єгипті — морський окунь.

Єгипетські десерти, як правило, тонуть у медовому сиропі. І найпомірніше солодкою є (?!) бахлава. Якщо ви пробували десерт «басбуса» (тісто з манкою, запечене в меду і присипане фундуком) — ви зрозумієте, про що йдеться. Завершують трапезу єгиптяни свіжими фігами, фініками (їх там десятки сортів), апельсинами й гранатами.

Як і в інших мусульманських країнах, у Єгипті стримано ставляться до спиртного. Щоб утамувати спрагу в 40–градусну жару, тут змішують свіжовижаті фруктові соки з льодом і цукровим сиропом. Ще древні єгиптяни залишили на папірусі рецепт винного коктейлю, який готують на землі знаменитих пірамід і донині. Щоб відчути себе трохи фараоном, треба розбити кілька яєць, змішати їх із розтопленим медом та свіжовичавленим виноградним соком; нагріти до температури кипіння червоне вино; усе змішати і збити. Останній штрих винно–яєчного коктейлю — зернята граната.

По–єгипетськи — з медом та імбиром

Стовідсотково відтворити страви єгипетської кухні вдома майже неможливо. Проте організувати на українській кухні день за мотивами фараонів — чому б і не спробувати.

Для салату мункачина потрібно 3 апельсина, 2 цибулини, 125 г оливок, сіль, перець і рослинна олія. Цитрусові та цибулю (бажано кримську чи іншу, солодкувату) почистити й порізати тонкими кільцями, оливки (без кісточок) залишити цілими чи (якщо вони великого розміру) розрізати навпіл. Усе змішати, присолити, посипати перцем і заправити (бажано) оливковою олією. Таку екзотику можна спробувати поєднати з курячими грудками «гриль» або з омлетом із шинкою.

Салат із земляних горіхів (арахісу) по–єгипетськи — звичніша для наших смаків страва. Це своєрідний салат із помідорів. 4 томати потрібно почистити й нарізати невеликими кубиками, дрібно порубати одну цибулину, подрібнити 125 г горіхів, усе посолити, посипати червоним меленим перцем. Дати настоятися. Можна полити оливковою олією.

Єгиптяни можуть готувати курку з медом, імбиром, горіхами і трояндовою водою (таку виробляють не лише в Єгипті, а наприклад, і в Сімферополі). Тушку помити. Розтопити 3 столові ложки вершкового масла та 4 столові ложки меду. Цим розчином нашпигувати (найзручніше через шприц) грудку і ніжки курки. Решту масло–меду розвести двома чайними ложками трояндової води і натерти рідиною тушку. Потім поставити у духовку десь на півтори години. Коли курка буде готова, її розділяють навпіл, кладуть спинкою доверху, присипають двома столовими ложками подрібненого арахісу та імбиром (2–3 чайними ложками свіжого потертого чи дрібно посіченого маринованого) і подають до столу.

Суть риби по–єгипетськи — в соусі та присипці. Власне рибу (1 кг тріски, камбали чи морського окуня) чистять, миють, натирають сіллю і перцем та обсмажують на сковорідці. Потім викладають на деко, поливають олією і запікають у духовці. (Упродовж 40 хвилин ще варто кілька разів збризнути рибу соком, що виділяється, чи олією). Тим часом на сковорідці підсмажують 100 г подрібненого почищеного мигдалю чи інших горіхів і 50 г родзинок. Знімають їх, а на пательню викладають півкіло помідорів, солять, перчать і тримають на вогні, допоки вони не «розваляться». Томати знімають, протирають через сито, знову ставлять на невеликий вогонь, щоб соус трохи загус. Рибу викладають на блюдо, посипають підсмаженими горіхами та родзинками, а зверху поливають свіжоприготовленим томатним соусом.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>