Шестирічний Олежик цьогоріч піде до першого класу однієї з київських шкіл. З ним та його мамою Інною ми вирішили разом купити все необхідне для школи. Наше завдання — вдягти, взути та наповнити ранець першокласника якісно й недорого.
Свій «першокласний» шопінг починаємо зі шкільного базару біля столичного ЦУМу. У ці дні тут людно: юні покупці вибирають, приміряють, купують. Для мене, як людини, яка дуже давно була на таких ярмарках, справжнім відкриттям стає те, що часи мішкуватих піджаків та неоковирних спідничок минули. Красива шкільна форма є! Але ж ціни... Приміром, чудово скроєний сарафан для дівчинки в сіро–чорну клітку навіть боязко в руки брати, коли бачиш на ціннику 435 гривень! І чимало школярського одягу — саме в цьому ціновому діапазоні. Найдешевші спіднички — 100—150 грн. Але на склад і дивитися не треба, щоб зрозуміти що це стовідсоткова синтетика. Річ на дотик аж рипить. Значить, електризуватиметься, не грітиме взимку і паритиме в теплі дні. Медики застерігають купувати такий одяг для дітей. Тож і ми шукатимемо щось натуральніше.
Підходимо до хлопчачої форми. Вона представлена товарами польського, турецького та вітчизняного виробництва. Найдешевша пропозиція — турецький чорний костюм–трійка в тоненьку світлу смужку. Коштує 346 гривень. Але нашого розміру немає. Доводиться купувати в «роздріб», а це — дорожче. Ціни на піджаки — від 270 грн., штани — від 100 грн., жилетки — від 90 грн. На жилетці економимо, і беремо брюки та піджак вітчизняного виробництва. Вкладаємося в 380 гривень.
«Сорочок має бути щонайменше дві — біла святкова і на щодень, — каже Інна, яка ще має старшого сина, а отже, й досвід. — Я зазвичай беру тільки білу, а на щодень обходимося футболками та гольфиками — з ними менше клопоту». Сорочки вітчизняного виробництва з натуральної тканини — від 86 гривень, але за таку ціну є тільки блакитні. Купуємо білу, але вже майже на 70 грн. дорожчу (дівчачих блуз дешевше 200 грн. ми навіть не бачили).
«Взуття — туфлі й кросівки — ми купили раніше на базарчику неподалік дому (150 і 180 грн. відповідно), — каже Інна. — Але нам ще потрібен спортивний костюм». Їх вибір біля ЦУМу куценький, тож їдемо на «Даринок». Пропозиція спортивного одягу для шестирічок стартує з цін 130—250 грн. Олежці сподобався жовто–блакитний костюм польського виробництва за 160 грн. Тканина м’яка й приємна на дотик, виробник обіцяє на етикетці, що виріб на 70 % з натуральних тканин. Значить, беремо. Є тут і шкільна форма, і навіть дешевша, ніж біля ЦУМу, але закордонні виробники грішать із додаванням у форму синтетики. Отже, ми не прогадали. Тут же придбали краватку за 15 грн. (для дівчат банти обійдуться по 10—20 грн. за штуку.) і... крихітні підтяжки. «Ех, гулять так гулять!» — каже Інна і виймає 35 грн. Надто вже нам ця деталь туалету сподобалася на нашому школярикові.
Тим часом наш першокласник помічає чудовий рюкзачок: легкий і з твердою спинкою. Вухам своїм не віримо — всього 40 грн. Адже щойно в іншому місці питали ціни на ранці — від 150 грн. Отже, беремо. Купувати канцтовари їдемо на Шулявку. Тут, у магазинчику від «Преси України», можна недорого купити якісні зошити та інше приладдя (тут же нас приємно вразили й ціни на ранці — 66—77 грн). «У школі нам загадали купити п’ять зошитів у клітинку і п’ять у косу лінію. А ще —ручки, кольорові олівці, фломастери, ножиці, кольоровий картон і папір, клей, альбом для малювання, — каже мама першокласника. — Про всяк випадок докуплю ще щоденник, лінійку, пенал, обкладинки для зошитів та книг, пластилін. (Все це обійшлося в 105 гривень. — Авт.). На підручники й робочі зошити ще раніше здали в школу по 170 гривень. Їх нам видадуть 1 вересня». Цікавлюся в жінки, чи доводилося робити якісь благодійні «шкільні» внески. Інна каже, що батьки спільно вирішили поміняти вікна в класі — на це скинулися по 300 гривень. Поки що це й уся благодійність.
...Наш першокласник роздивляється обнови, а ми підсумовуємо витрати. Одяг, взуття, портфель та його вміст коштували 1215 грн. плюс витрати на книжки та вікна. Набігло 1685 грн. «Першокласний» бюджет вражає. «Ще купимо букет, це щонайменше 50 грн., — каже Інна. — Помітила, що в Києві з айстрами, як у мої часи, на перший дзвоник майже ніхто не приходить. Що ж, розкошелимося на троянди або жоржини»...
— Шкільні базари в районах Києва триватимуть до 5 вересня.
— Шкільний одяг має містити не більше 67% синтетичних матеріалів. Для піджаків, брюк, сарафанів, спідниць ідеально підійде напівшерстяна тканина — вона тепла, легка, не мнеться. Блузки й сорочки мають бути тільки з натуральних тканин (аби виріб не м’явся, допускається незначний вміст синтетики).
— Порожній ранець для першокласника повинен важити не більше 1 кг, мати ортопедичну спинку та жорстке днище, широкі лямки і бажано світловідбивальні елементи на поверхні, щоб школяр був помітним у темряві. Портфелі і сумки через плече — перші друзі сколіозу.
— Зошити купуйте з аркушами кольору світлого пряженого молока. Надто вибілені сторінки сліпитимуть очі і погіршуватимуть зір. Лінії мають бути чіткими, фіолетового, зеленого, блакитного або сірого кольору.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
