Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Безліч людей знають, хто такі «Сестри Тельнюк», люблять їхній справжній і незрадливий голос. Хоча дівчата й належать до пласту андеграундних музикантів, яких не крутять по радіо і телеканалах, поважні меломани в черзі стоять, щоб потрапити на концерти цієї рокової групи. Однак мало кому щастило побачити, як «сестрички» співають не для глядача. А це, повірте, зовсім інший формат. Цієї осені Галя і Леся покажуть сотням шанувальників, як твориться унікальна музика «Сестер Тельнюк». Йдеться про студійний відеозапис репетиції «Жовта кульбаба: у вікні», де все звучить без косметичного прикриття різними сценічними обробками і не шліфується комп’ютерними чудо–програмками. Днями такими, як вони є, «Сестер Тельнюк» записувало вісім камер на студії «Комора». На Заході цей формат досить часто практикується, та в українській музиці нічого подібного ще не було.
Життя музиканта, як і кожної людини, складається з періодів. Тельнюк декілька останніх років жили у «Жовтій кульбабі», однойменному альбомі. З його піснями мали акустичні, камерні й клубні тури по всій Україні. Прийшов час ставити здоровенну крапку і починати нову програму. «Є шанс, що слухачі більше не почують наживо «Жовту кульбабу», тому ми вибрали сім пісень з цього альбому плюс парочку наших улюблених із попередніх і спробували записати на відео, як ми їх виконуємо у студійному режимі. Всі життєві колізії буде відчутно. Співатимемо ніби те саме, та на DVD усе звучатиме зовсім інакше», — пояснює свій задум «УМ» Галя Тельнюк.
Не варто передчасно робити висновки, що «Жовта кульбаба: у вікні» — це щось на кшталт запису кліпу чи концерту на квартирнику. На відео буде видно, як виростають емоції, як інструмент продовжує тіло. Це ніби під лупу розглядати оголену душу музикантів. Зазвичай усі ці найживіші моменти творчого процесу залишаються поза лаштунками, але не цього разу. Звукорежисер студії «Комора» Костянтин Костенко вдало охарактеризував новий формат виступу співачок: «Перебуваючи на концерті, глядач ділить музику на чорну і білу, сподобалася — не зачепила. Під час цього запису бачимо рожеве, сіре, зелене, моментами фіолетове. Це унікальне запрошення у світ «Сестер Тельнюк». Якісне відео покаже, що таке справжній лайф». Залишилося чекати зовсім не довго.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>