Один Київ в одні руки

15.08.2009
Один Київ в одні руки

Скоро в Києві, як у «П’ятому елементі», будуть літаючі автомобілі. Кожен квадратний сантиметр площі поглинуть будинки. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

«УМ» уже писала про те, що міська влада надумала перекроювати Генеральний план розвитку Києва, прийнятий не далі, як у 2002 році. Наразі роботу не тільки не завершено, а й фактично не почато. До чималих грошей, виділених на проект, поки що тільки підтягуються потенційні розробники плану. Відомо, що загалом авторами нових креслень стануть 16 проектних та науково–дослідних інститутів. До кінця поточного року вони мають визначитися з найнеймовірнішими прожектами, а відтак почнуться пошуки спонсорів.

А тим часом проблемою скоро стане не те, як будувати, а де саме рити котловани та закладати фундаменти. У столиці майже вичерпані території для житлового будівництва, заявив віце–президент Української академії архітектури Микола Дьомін. За його словами, на сьогоднішній день у Києві побудовано близько 60 мільйонів квадратних метрів житла, тоді як вся демографічна ємність території міста становить близько 65—70 мільйонів.

Щоб розжитися новими квадратними метрами, слід обрати один із двох шляхів, вважає директор Інституту урбаністики Генріх Фільваров. Або розвалити «хрущовки» і «посіяти» на їх місці багатоповерхівки, або ж розширювати Київ за рахунок приміських територій. Нагадаємо, що у часи свого першого прем’єрства Юлія Тимошенко вже озвучувала проект перебудови «хрущовок», але далі анонсів справа не пішла. Що ж стосується розтягнення столиці на всю Київську область, то тут спочатку варто вирішити транспортні проблеми, радять фахівці.

Хай там як, а ідея створення Київського агломерату (об’єднання інфраструктур столиці, міст–супутників та інших населених пунктів «у межах годинної доступності», тобто в 50—70–кілометровій зоні) знову актуальна. Згадуваний вище Микола Дьомін пропонує, зокрема, усім дружно рушити у... чорнобильському напрямі та атакувати бульдозерами район Димера. «За моїми даними, ті побоювання, які були, вже знято, і зараз йдеться про те, щоб пом’якшити показники і режими по цій зоні», — говорить Дьомін.

Нагадаємо, що раніше, за словами головного архітектора міста Василя Присяжнюка, Київ почав переговори з Васильковом, Борисполем, Броварами та Вишневим на предмет прокладання у ці міста лінії наземного метрополітену. Як бачимо, це громаддя планів таки має на меті злиття столиці з її передмістями, одначе перш ніж мріяти про метро до Броварів, варто було б таки протягти «підземку» на Троєщину.

Та замість метро на Троєщині кияни, схоже, матимуть, ще одну діру під Хрещатиком. Чиновники від архітектури мріють прорити тунель для автомобілів під центральною вулицею міста та звільнити центр від заторів. (Як такий тунель впишеться у й без того «дірявий» хрещатицький андеґраунд — звісно, велика загадка). Окрім того, транспортні тунелі з’являться й у інших місцях. Зокрема, Дьомін пророкує, що років через десять можна буде спуститися під землю в районі Клову, а виїхати на Петровській алеї, звідки й прямувати на Лівий берег.

Від подібних планів стає трохи моторошно. Перекопаний–переритий Київ зі сповзаючими у Дніпро схилами, з центром, спотвореним «свічками», ризикує розвалитись під натиском будівельної техніки, яка тепер уже длубатиме землю вглиб. Дарма. Зате такої кількості генеральних планів та НДІ, які їх пишуть, не матиме жодне інше місто у Галактиці.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>