За все заплатить покупець

14.08.2009
За все заплатить покупець

Цукор — і смачно, і поживно, але занадто дорого. (Фото Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)

Сьогодні ніхто в державі не знає, скільки коштує цукор. Ціни на солодкий пісок різняться майже удвічі: якщо кілограм цукру з Держрезерву обходиться покупцеві від 4,02 до 4,3 гривні, то «нерезервного» — від 5,13 до 7 гривень. Причому абсолютними рекордсменами з польоту цін визнано Автономну республіку Крим, Запорізьку та Одеську області, а також місто–герой Київ.

 

Шукаю змовників

«В Україні цукру достатньо і немає жодних об’єктивних причин для його здорожчання», — такими словами розпочав нещодавне засідання міністр економіки Богдан Данилишин. За його даними, на перше серпня запас цукру на внутрішньому ринку повністю задовольняв потреби населення України і становив 735 тисяч тонн, при середньомісячному споживанні 150—160 тисяч. «Ніяких підстав для того, щоб збурювати ситуацію зараз немає. Цукру в державі достатньо», — для «підстраховки» повторив міністр.

Урядовець пояснив, що нині реалізують цукор минулорічного врожаю: його собівартість — 3,2—3,6 гривні за кілограм. Таким чином, за підрахунками міністра, при всіх «накрутках» об’єктивна ціна його має бути не більше 4,3 гривні. Тож усі ціни, які перевищують визначений міністерством «ліміт» — оголошують поза законом.

За покарання порушників узялись фахівці Антимонопольного комітету. Проте виносити вирок антимонополісти поки що не поспішають. «Жодної кримінальної справи ще не порушено. Проте йде розслідування щодо виробників: у нас є певна інформація про неправомірну поведінку саме цукрових заводів», — розказала директор департаменту розслідування справ у агропромисловому комплексі АМКУ Вікторія Богданець. За її словами, в комітеті є скарги на виробників, які вимагають від торговельних мереж оплату додаткових послуг. «Наприклад, за відвантаження чи зберігання продукту. Хоча розрахунки мають відбуватися тільки між торговельною мережею та Аграрним фондом», — додала вона.

Самі ж виробники від таких обвинувачень відхрещуються. «Всі цукрозаводи реалізували всю свою продукцію ще до початку літнього сезону», — розказав «УМ» голова асоціації «Укрцукор» Микола Ярчук. Основними ж чинниками, які впливають на вартість продукту, голова асоціації цукровиків назвав посередницькі структури, «які скупили цукор задешево, а тепер продають його задорого». «Гарантую, що виробники сьогодні мало чим впливають на цінову ситуацію із цукром», — запевнив він.

При цьому більшість аналітиків ринку переконані, що зростання ціни на цукор — не змова і не спекуляції. Виною всьому — банальний дефіцит продукту в країні.

Сирець, виявляється, вже предмет розкошу

У певних регіонах зниження ціни вдалося досягти завдяки цукру з Держрезерву та Аграрного фонду. «Кожного року влітку вартість цукру зростає через сезонність виробництва продукту. Проте регулювати ціну можна. Наприклад, минулого року Аграрний фонд мав 25 тисяч тонн цукру і, продавши лише вісім тисяч тонн, ми збили ціну на ринку до 3,2 гривні за кілограм», — відзначив заступник міністра АПК Іван Демчак. Маючи такий успішний досвід, урядовці прагнуть його повторити й цього року.

«Сьогодні на ринку буде близько 50 тисяч тонн цукру, при потребі його кількість може бути збільшена. Наразі, дешевший «резервний» цукор постачають через майже три тисячі магазинів різних форматів», — відзначив очільник Мінекономіки. За його даними, станом на понеділок від агрофонду відвантажено майже 16 тисяч тонн цукру, а загалом контрактами передбачено вивезення 34 тисячі тонн. Ще шість тисяч тонн піску вже відвантажено з Держрезерву, при потребі ще дев’ять може надійти у продаж уже найближчим часом.

Проте такого обсягу дешевого цукру достатньо лише для того, щоб локально «збити» ціну по Україні. Раніше «підстрахуватись» можна було постачанням дешевшого тростинного цукру, який був дешевшим за буряковий у середньому на 100—150 доларів за тонну. Проте через зростання світових цін на цукор ввозити цукор–сирець стало невигідно.

«Вартість тонни сирцю досягає 428 доларів за тонну. Собівартість виробленого з нього цукру в Україні буде не менше 5,4 тисячі гривень за тонну», — повідомив заступник аграрного міністра. За таких умов не вигідно буде завозити навіть той цукор–сирець, який ми повинні переробляти в рамках квоти СОТ. «Сирець не ввезуть, тому що він надто дорогий», — підтримав урядовця Микола Ярчук.

Уся надія — на новий врожай

Хоч цього року буряку посадили справді менше — лише 327 тисяч гектарів, — зате його врожайність та цукристість краща, запевняють в аграрному міністерстві. «94 відсотки посівів — у доброму стані. А в окремих регіонах цукристість буряку на полі зараз на порядок краща, ніж минулого року», — відзначив Іван Демчак. Заступник міністра переконаний: якщо нам вдасться наступного року зберегти посіви цукрового буряку на цьогорічному рівні й при цьому збільшити цукристість, то Україна без проблем забезпечуватиме себе цукром.

Проте поки що надії на врожай видаються трохи примарними, через це й кількість заводів, які вироблятимуть цукор уже традиційно зменшилась. «Всього подали заявки на атестацію в новому сезоні 64 підприємства. Проте цього сезону запустять близько 50—60 заводів», — повідомив голова «Укрцукру». Загалом, ціна на солодкий продукт трохи знизиться вже з осені, коли почнеться виробництво цукру з нового врожаю.

Експерти відзначають, що цукор нового врожаю зіб’є ціни досить швидко: в сезон виробництва цукровики щомісяця видають близько 300—350 тисяч тонн цукру. Проте при дефіциті цукру, браку перехідних запасів та меншій кількості цукру нового врожаю (близько 1,5 мільйона тонн при щорічній потребі у два мільйони) вже з кінця осені ціни можуть знову підскочити.

 

А ТИМ ЧАСОМ...
Якщо дефіцит, то навіщо продавати?

Резервний цукор навряд чи зможе виправити ситуацію на ринку, адже його постачають наближеним до уряду структурам і вивозять за кордон — переконаний аграрний міністр опозиційного уряду Віктор Слаута. Колишній віце–прем’єр стверджує, що при зростанні дефіциту цукру на ринку значно зросли обсяги його експорту за кордон. «Коли в країні назріває дефіцит цукру (щонайменше 500 тисяч тонн), обсяги його експорту зростають у 33 рази! Чому розпродають дефіцитний для країни державний цукор (при цьому не в торговельну мережу, а посередницьким структурам) за ціною три–п’ять гривень за кілограм, коли на ринку ціна досягла більше восьми гривень?» — підкреслив він.

Опозиціонер впевнений, що продаж цукру за заниженими цінами структурам, близьким уряду, свідчить про існування підготовленої Кабміном схеми. «Діє чітко відпрацьована урядом схема, за якою державний цукор (закуплений у 2006—2007 роках) віддають комерційним структурам, наближеним до уряду, які вивозять його за кордон, попередньо переробляючи в нехитрі кондвироби», — переконаний він.

На його думку, такі дії уряду провокують збільшення імпорту цукру–сирцю, руйнуючи вітчизняну цукрову галузь. Слаута висловив побоювання, що внаслідок такої політики уряду цього року роботу не зможуть відновити близько десяти цукрових заводів.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>