Литовські молоковози навіть «підписані» кирилицею, на експорт.
Рішення про обмеження ввезення з 17 серпня молока та сирів із чотирьох литовських молочних підприємств — Zemaitijos pienas, Pieno zvaigzdes, Rokiskio pienas та Varenos pienelis — було прийняте Россільгоспнаглядом ще 6 серпня, але зацікавлені сторони дізналися про нього лише 12 серпня, коли текст з’явився на сайті цього урядового відомства РФ. Майже тиждень, поки це рішення залишалося російською державною таємницею, на кордоні з Росією стояли багатотонні литовські фури, в яких за цей час молочна продукція перетворювалась на кисломолочну. Офіційною причиною запровадження обмежень називають виявлення в молочній продукції залишків антибіотиків — доксицикліна та тетрацикліна, повідомила вчора російська газета «Коммєрсант».
Рішення Россільгоспнагляду про обмеження ввезення литовської молочної продукції продиктоване винятково політичними причинами, а не наявністю в ній шкідливих речовин, вважає офіційний Вільнюс. За даними глави ветеринарної служби Литви Казиміраса Лукаускаса, фахівці провели додаткові аналізи молока «табуйованих» Росією підприємств, але ніяких шкідливих речовин у ньому не виявили.
«Коммєрсант» зазначає, що в російсько–литовських відносинах упродовж останніх років накопичилось багато невирішених питань, і саме вони є причиною запровадження обмежень. Зокрема, представники російського уряду виступали за передачу литовського нафтопереробного заводу в Мажейки не польській PKN Orlen, а російській компанії, але Литва вибрала поляків. Литва всіляко противиться потраплянню в залежність від російської атомної промисловості. Окрім того, президент Литви Валдас Адамкус активно лобіював прийняття до НАТО України та Грузії. Литовські молочники також стали жертвами жорсткої боротьби за вантажі для російських портів. Річ у тім, що вантажооборот порту Санкт–Петербург за час кризи впав на 40 відсотків. Ідея була така: створити проблему на литовсько–російському кордоні і переорієнтувати потік європейських та азійських вантажів у порт Санкт–Петербург. Таке пояснення проблеми дають навіть російські експерти.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
